Хто володіє інформацією, той володіє світом!

Видається з 14 серпня 2008 року                                                  № 41 (67)  від  05 червня  2009 р.

 

Новини Трускавця та регіону

Плата за радіоточку може сягнути 15 гривень

Як повідомила для нашого Інтернет-видання головний редактор трускавецького радіо п. Світлана Марецька, найближчим часом платня за радіоточку зросте. Ми вже інформували наших читачів про підвищення плати з 3 до 6 гривень в місяць, згодом згідно з рішенням Антимонопольного комітету України люди знову платили по 3 гривні, а тепер знову платитимуть по 6. Але це не межа, бо є інформація, що місячна абонплата за проводове радіомовлення може зрости навіть до 15 гривень і таку політику Укртелекому, спрямований на підрив доступу до інформації українцями, інакше як антиукраїнською не назвеш.

А тим часом міська влада Дрогобича та Стебника повинна вирішити проблеми відсутності радіомовлення в багатьох домівках мешканців Стебника. З таким зверненням звернувся до представників влади настоятель стебницької парафії Архистратига Михаїла о. Михайло Комарницький.

Матір з дітьми хочуть зробити бомжами

Епопея з відселенням без надання житла матері та її двох малолітніх дітей з ветхого будинку по вулиці Бандери, 37 ще не завершилася. До п. Ольги Явір знову приходять представники виконавчої служби, які вимагають її виселення з будинку, який став для неї прихистком та хоч якимось дахом над головою. Жінка походить з с. Орів, але до батьківської хати не має жодного відношення, тим більше що там давно мешкає брат-алкоголік з такою ж співмешканкою. Працюючи в Трускавці та виховуючи самостійно двох дітей, будучи прописаною в будинку 37 по вулиці Бандери, жінка оббивала пороги міської влади Трускавця, а також санаторію «Перлина Прикарпаття», який викупив цю земельну ділянку. Проте все безрезультатно. Схоже на те, що до людських проблем нікому нема діла, навіть тим, хто прямо відповідальний за це та отримує за свою роботу грубі гроші.

Зустріч регіональних журналістів

відбулася 2 червня в приміщенні дрогобицького радіомовлення «Франкова земля», що на вулиці Д. Галицького, 8. В зустрічі взяли участь журналісти з Дрогобича та Трускавця, а саме керівники та працівники дрогобицького та трускавецького радіо(Йосип Фиштик, Світлана Марецька, Леся Гиряк та інші), редактори та журналісти газет «Твоя фортуна» (Віра Чопик), «Гомін Галичини» (Анна Лоб), «Галицька зоря» (Ярослав Грицик), «Вільне слово» (Іван Швед), «Джерела Трускавця» (Любомир Поливка), «Франкова криниця Підгір`я» (Василь Кирилич), «Високий Замок – Дрогобиччина» (Олексій Дорофтей).  Представлені були і Інтернет-видання «Трускавецький вісник» (Володимир Ключак), «Дрогобич-ТВ» та «Голос Господній» (Василь Кирилич), «Дрогобицьке земляцтво» (Іван Тихий), а також ТРК «Алсет». Від районної влади журналістів прийшла привітати Леся Луців, яка колись працювала на дрогобицькому радіо, від міської – Іван Тихий, а від духовенства – настоятель стебницької парафії УПЦ КП о. Михайло Комарницький. Надзвичайно приємно було бачити на зустрічі і Ярослава Барана, який окрім того, що є відомим журналістом регіону, є ще поетом, композитором та піар-менеджером високого рівня. Якщо за когось не згадав – перепрошую J

За чашкою чаю журналісти обговорили сьогодення та плани на майбутнє, кожен висловив своє бачення розвитку регіональної журналістики. В невимушеній та доброзичливій атмосфері журналісти могли поділитися наболілим та ближче познайомитися один з одним. Ініціатором зустрічі виступив головний редактор радіо «Франкова земля» Йосип Фиштик.

Загинув Остап Чайківський

В понеділок 1 червня у Дрогобичі ховали відомого бізнесмена Остапа Чайківського, який загинув 29 травня в аварії на трасі Київ – Чоп поблизу с. Деревач Стрийського району. Двоє усиновлених хлопчиків бізнесмена віком 8 та 10 років залишилися живими, оскільки під час перевертання машини вилетіли з неї.

Остап Чайківський був власником декількох дрогобицьких підприємств, зокрема, «Уккан» (виробництво паркетної дошки) і ТзОВ «Сервус» (виробництво і будівництво швидкомонтажних будинків). Йому також належало чимало нерухомості у Дрогобичі, Трускавці і Стебнику. Остапа Чайківського знали як авторитета та мецената- він допомагав дітям-сиротам, фінансував добудову дитячого будинку «Оранта» в Дрогобичі. Загинув Остап Чайківський на 50-му році життя.

Стебницькі випускники побилися

Минулої п’ятниці, 29 травня, після останнього дзвоника випускники стебницьких шкіл побилися у відомому закладі «Меридіан», повідомляє газета «Воля громади». Хоча ще не була пізня година, але учні вже встигли добряче відзначити закінчення школи. До речі, бійки та розбірки в Стебнику є майже буденним явищем.

Згадуючи світлої пам`яті о. Петра

В неділю 31 травня настоятель стебницької парафії Різдва Пресвятої Богородиці о. Михайло Бучинський разом з о. Андрієм Осередчуком освятили пропам’ятну дошку на могилі в’язня сталінських таборів, довголітнього стебницького пароха о. Петра Герилюка-Купчинського. Дошка є витвором мистецтва та виготовлена стебничанином Романом Андрійовським.

Громада ще скаже СВОЄ слово

4 червня відбулося чергове пленарне засідання сесії ТМР, на якій депутати більшістю голосів визнали роботу міського голови Трускавця задовільною. В першу чергу депутати цинічно позбавили на сесії слова простих мешканців, які прийшли висловитися щодо наболілих питань. «Тут не театр», - таке зауваження пролунало з поважних вуст на адресу сім`ї погорільців з Стебницької, 74, на що ці ж жирні вуста отримали влучну з присмаком гіркоти відповідь: «Бачу, що в вас тут не театр, а цирк».

Обговорення самими депутатами мерського звіту надто довго не тривали, активними у своїх виступах були лише фракції БЮТ та «Нашої України» в ТМР. Депутат Пілько зауважив, що має бути звіт перед громадою міста і зупинився на питанні співвідповідальності щодо невиконання концепції водопостачання, а радше на колективній безвідповідальності, зачепив питання реформування ЖКГ, торкнувся першочерговості теми «Нафтусі» як чинника, який робив і робить Трускавець курортом. З критикою виступив і депутат Іванишин.

Депутат Руслан Крамар закликав мера Грицака подати у відставку, так як свого часу (в 2007 році) зробив він, пішовши з посади заступника міського голови. Депутат Юрій Беднарчук торкнувся теми якості доріг, на ремонт яких пішло стільки коштів, а результат нульовий. На ремонти дахів теж пішли великі суми грошей, а вони протікають через півроку чи рік. І кожен би «воював» за свою посаду так, як це робить Юрій Алієв, якби на його  структуру щорічно виділялося по кілька мільйонів гривень. «В принципі, все добре, а те, що води нема, то люди вже звикли. Те, що нема води гарячої – звикли і, напевно, не мріють», - іронічно зауважив Юрій Романович і додав, що якщо звіт мера читати, то виглядає, що робота задовільна, але якщо дивитися на факти… «Є така річ, як вибори, які відбуваються з певною періодичністю і якщо громада визнає роботу мера задовільною, то треба такого мера підтримувати на майбутнє», підсумував свій виступ представник БЮТу.

Не всі продукти на трускавецьких ринках безпечні для здоров`я

Про це заявила 4 червня у своєму виступі на міському радіо Трускавця начальник трускавецької санепідемстанції п. Наталія Когут. Вона закликала з обережністю ставитися до продуктів, які не притаманні даному сезонному періоду. «Переважна більшість таких продуктів глянцевого блиску, великих розмірів, вони не псуються впродовж довшого часу», - зауважила Наталія Миколаївна і розповіла, що найчастіше це є генетично модифіковані овочі та фрукти, а «наукою ще повністю не вивчено шкідливий вплив генетично модифікованої продукції на людський організм. Головний санітарний лікар Трускавця теж закликала трускавчан та гостей міста не купувати продукти в місцях несанкціонованої торгівлі.

Трускавчани проти ПРіБЮТ

Мешканці Трускавця негативно ставляться до можливої коаліції БЮТ та Партії Регіонів, повідомляє міське проводове радіо Трускавця. В коментарі радіо керівник трускавецьких регіоналів п. Святослав Павлечко сказав, що ПР завжди була відкритою до діалогу з усіма політичними силами України та виступив за консолідацію зусиль для боротьби з наболілими питаннями. Натомість керівник міської «Батьківщини» Руслан Крамар сказав, що розмови про «широку» коаліцію не продовжують вщухати ще від виборів і навіть якщо така коаліція і буде створена, то ввійдуть до неї не лише ПР та БЮТ, але і «Народна Самооборона», і «Наша Україна», і «Блок Литвина» - всі політичні сили в Верховній Раді, за винятком комуністів.

Від себе додамо, що якщо така коаліція і буде створена, то позиції  трускавецької «Батьківщини», яка на даний момент є найпотужнішою політичною силою в місті, все ж можуть дещо похитнутися, адже в більшості своїй трускавчани виступають проти об`єднання з тими, хто хотів узурпувати владу в 2004. Не підтримує народ і пропозиції щодо обирання президента в парламенті. А офіційна позиція трускавецької влади з питання можливої коаліції ПРіБЮТ є вичікувальною.

На журналістів поклали

В Трускавці вже традиційно на День журналіста місцеві мас-медійники разом не збираються. Влада традиційно одних запрошує на святкування, інших ні, а цього року напевно і взагалі вирішила забити на цих «ворогів спокійного життя». Не можуть через різні причини зібратися на спільне святкування і «опозиційники». Редакція «Трускавецького вісника» хоче  привітати всіх  журналістів, які працюють на благо Трускавця та регіону та побажати їм витримки, здоров`я, відсутності переслідувань, фінансового та матеріального благополуччя. Бережи нас Господь!

Власна інформація

У Трускавці затримали звідницю та «нічних метеликів» з Луганщини

Шістьох молодих повій привезла “на роботу” до Трускавця із Луганщини звідниця на прізвисько Діана.
Година розваги з луганською повією, розповіли у відділі зв’язків з громадськістю ГУ МВСУ у Львівській області, обходилася клієнтові у 400 гривень. З цих грошей половину забирала собі звідниця. Проте Діана недарма ділила прибутки з повіями. Саме вона підшукувала для дівчат багатеньких відпочивальників, роздавала трускавецьким таксистам візитки, рекламувала живий товар.

Довго “попрацювати” у Трускавці луганчанкам не вдалося. Спочатку міліціонери затримали в барі одну із повій, яка вже підчепила клієнта. Потім ця дівчина “здала” адресу квартири, яку винаймала Діана, і там було затримано звідницю та інших “нічних метеликів”.

Дівчата сказали міліціонерам, що оволодіти найдревнішою професією їх примусила скрута, і що майже всі зароблені у курортному містечку гроші пересилали на Луганщину рідним.

www.cupol.lviv.ua  

У Дрогобичі затримали «домушника»-універсала, який обікрав близько 10 квартир

За півроку у Дрогобичі було здійснено близько десяти квартирних крадіжок, як дві краплі води схожих одна на одну. Відбувались вони з 8 ранку до 3 дня. До квартири злодій потрапляв вириваючи серцевину дверного замка. Брав лише гроші та ювелірні вироби. До того ж діяв настільки швидко та професійно, що по собі майже не лишав ані слідів, ані свідків. Злодія вже затримано. Він знаходиться в ізоляторі тимчасового утримання та чекає на свою долю. Та здається не надто розкаюється у скоєному. Про це 3 червня ЗІК повідомили у ВЗГ ГУ МВСУ у Львівській області.

«Ми провели ретельний аналіз крадіжок, відпрацьовувались десятки осіб, які могли бути причетними до цієї справи, – розповідає начальник Дрогобицького МРВ Денис Гусашвілі. – Були визначені межі району,  в якому працював злочинець. Це дало нам змогу визначати ймовірні місця, де наступного разу з’явиться крадій. Зрештою, нещодавно нам вдалося вийти на його слід. Злодія було затримано фактично «на гарячому». Правоохоронці не помилялись, припускаючи, що в місті може працювати заїжджий крадій. Домушник дійсно виявився «гастролером». Щоправда, тривалий час він був змушений перебувати на територій Дрогобича – відбував покарання за хуліганство у Дрогобицькій колонії. Там, власне, і отримав другу кримінальну освіту. А вийшовши трохи більше ніж півроку тому на волю, виготовив свій диво-інструмент та взявся за роботу.

На справу «домушник» виходив завжди один. Жертв обирав просто. Якщо в квартирі пластикові вікна та хороші двері – там є чим поживитись. Гроші лишав собі, а ювелірні вироби, зазвичай, збував за безцінь у Львові.

У Дрогобичі організують сільськогосподарські ярмарки за цінами виробника

Дрогобицький міський голова Микола Гук доручив відділу економіки організувати в мікрорайонах міста сільськогосподарські ярмарки. Про це  2 червня повідомив кореспондент ЗІКу. На них фермерські господарства та сільськогосподарські товариства з обмеженою відповідальністю реалізовуватимуть свою продукцію. «Громада заслуговує на те, щоб купляти продукти за цінами виробника», - наголосив Микола Гук.

А 1 червня дрогобицький міський голова Микола Гук на нараді в Ратуші заявив, що тижня було достатньо, щоб посадовці усвідомили, що «міський голова повернувся, приступив до виконання посадових обов’язків, є головною посадовою особою в Дрогобичі. Його доручення є обов’язковими для всіх». Тим, кому не подобаються доручення чи розпорядження міського голови, він порадив писати заяви на звільнення, або звертатись у прокуратуру чи суд.

Внесено зміни у форму проведення понеділкової наради. Оскільки її проводить міський голова, а заступники після його наради проводять свої з керівниками підлеглих їм відділів, управлінь і служб, він запропонував заступникам покинути стіл президії і зайняти місце в першому ряді та уважно його слухати. «Щоб були подалі від крісла міського голови», – жартома додав Микола Гук. Натомість за стіл президії він запросив секретаря наради, яка у прошнурованій і пронумерованій книзі записуватиме доручення міського голови і контролюватиме їх виконання.

Донині на понеділковій нараді в Ратуші у президії завжди сидів міський голова зі своїми заступниками.

У Дрогобичі вшанували пам’ять жертв політичних репресій

На Полі Скорботи у Дрогобичі, де поховані останки 486 осіб, замордованих енкаведистами у катівні на вул. Стрийській, зібралися представники влади та громадськості Дрогобицького району, щоб вшанувати пам'ять невинно убієнних. Панахиду за загиблими відслужив о. Софрон Яциків. У віче-реквіємі взяли участь представиники влади, Дрогобицького МВ УСБУ, міжрайонний прокурор, військові, учасники національно-визвольної боротьби та ін. Учасники віче-реквієму поклали квіти до Меморіалу жертвам політичних репресій на Дрогобиччині.

Дрогобицький мер позбавив заступників службових авто, щоб вони ходити на роботу пішки і вивчати стан доріг

Микола Гук позбавив заступників службового автотранспорту

Дрогобицький міський голова Микола Гук нагадав на нараді в Ратуші, що видане півтора роки тому його розпорядження, яким відмінено практику закріплення легкових автомобілів за заступниками міського голови, діє. «Службові автомобілі є для оперативного вирішення питань працівниками виконавчого комітету міської ради, – каже Микола Гук. – Автомобіль надаватиметься службовцю в користування керуючим справами з дозволу міського голови». Підставою для таких радикальних дій, можливо, послужило те, що торік на один з службових автомобілів посадовця було списано 4 600 л пального. «Це так, ніби посадовець на цьому автомобілі 365 днів їздив до Львова».

Міський голова незадоволений і тим, що в 2008 році на ремонт двох автомобілів використали 90 тисяч гривень. «За ці гроші можна було купити новий автомобіль», – вважає Микола Гук. «Усі заступники хай ходять на роботу пішки, вивчають стан доріг», – резюмував Микола Гук.

Бориславські депутати просять Кабмін упорядкувати рентну плату за користування надрами, щоб поповнити місцевий бюджет

Депутати Бориславської міської ради на черговому засіданні сесії прийняли звернення до Верховної Ради України та Прем’єр-міністра України щодо упорядкування рентної плати. Депутати попросили переглянути розщеплення рентної плати за користування надрами, яка стягується з підприємств нафтової промисловості і не потрапляє до місцевого бюджету.

Нагадаємо, Борислав розташований в межах родовищ нафти, газу, озокериту, які активно розроблялися і продовжують розроблятися з другої половини 19 сторіччя. Забудова міста у радянські часи здійснювалась без урахування місць розташування колишніх свердловин і шурфів-колодязів. Документація про розміщення інженерних мереж, колишніх шурфів і колодязів, нафтозбірних пунктів відсутня. У результаті цього, сьогодні на території міста та його околиць, в тому числі в безпосередній близькості від житлових та адміністративних будинків, вже виявлено 2200 свердловин та 20 тисяч шурфів. Ці об’єкти залишаються причиною вертикального підйому на поверхню землі нафти та супутніх газів, а також їх скупчення у низинах, підвальних приміщеннях, колекторах тощо. Як наслідок, впродовж тривалого часу у різних місцях міста безсистемно виникають джерела потенційної загрози займань та вибухів газоповітряних сумішей. Склалася складна техногенно-екологічна ситуація.

Податківці Борислава зацікавилися 11 підприємствами-боржниками: 5 з них «натяк» зрозуміли й виплатили зарплату

Державна податкова інспекція міста Борислава провела аналіз 11 підприємств, які мали заборгованість із виплати заробітної плати. Після цього 5 з них вийшли з числа боржників з виплати заробітної плати. Про це  2 червня повідомив кореспондент ЗІКу. Серед них – ДКП „Мрія”, ТзОВ „Український центр енергоремонт”, АТ „Карсан-автотранс”, ВАТ „Спецлісмаш”, ДП „Прикарпатхліб”. Зменшили заборгованість – ЗАТ „Діброва”, ВАТ „НДІ Синтез”, комбінат комунальних підприємств.

www.zik.com.ua

Тринадцять - цифра щаслива.  Інтерв’ю з секретарем Стебницької міської ради, в. о. мера Стебника

ГЕННАДІЙ КУЦАН: “НА МОЇХ ПЛЕЧАХ ЛЕЖИТЬ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЖИТТЯ МІСТА”

Великий резонанс викликала заява, підписана стебницькими депутатами, які хочуть відмінити рішення сесії від 31 жовтня минулого року про дочасне припинення повноважень міського голови Романа Калапача. На наші запитання з цього приводу відповідає виконувач обов’язків міського голови, секретар ради Геннадій КУЦАН.

“НЕМАЄ ЖОДНИХ ПЕРЕДУМОВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ДАНОЇ СЕСІЇ”

- Геннадію Федоровичу, на п’яте червня Ви призначили позачергову сесію Стебницької міської ради. Чим це викликано?

- Це зумовлено тим, що 17 депутатів підписалося під вимогою щодо позачергового проведення сесії по питанню відміни рішення № 292 від 31 жовтня минулого року. В цьому рішенні йшлося про дочасне припинення повноважень Калапача Романа Степановича як міського голови. Я вважаю, що це питання надзвичайно великої суспільної ваги для міста. Тому я прийняв рішення, що ми повинні провести цю сесію у максимально відкритому режимі. В міській раді цього не вдасться зробити, бо сесійна зала маленька. Тому було прийняте рішення провести позачергову сесію у Народному домі в великому залі для того, щоб забезпечити максимальну зручність для наших громадян. Час проведення сесії - 16 година. Хай люди прийдуть, побачать, послухають, я забезпечу явку як журналістів, так і телебачення, поставимо в зал мікрофони, щоб мешканці могли висловитися, щоб депутати виклали свою точку зору, тим більше, що 17 депутатів підписалося під такою вимогою.

- Наскільки мені відомо, деякі депутати незадоволені таким Вашим рішенням і хотіли би, щоби сесія пройшла у сесійній залі міської ради.

- У п’ятницю, 29 травня, до мене підходили депутати Микола Гориславський, Степан Андруневчин і Олег Ковальчин з вимогою і претензіями про те, щоби я провів сесію у понеділок, 8 червня, о 10 годині в сесійній залі міської ради. Вони були дуже незадоволені тим, що сесія буде проходити в Народному домі, вимагали, щоб я своє рішення відмінив. Я на це не погодився, бо сказав, що рішення прийняте, а я хочу, щоб люди були максимально проінформовані про хід подій і могли максимально взяти участь у цій сесії.

- А що юристи кажуть з приводу цієї сесії?

- Перш ніж прийняти рішення про проведення позачергової сесії, я проконсультувався з юристами. На їхню думку, немає жодних передумов для проведення даної сесії. Закон зворотньої дії не має. У законі чітко прописана процедура позбавлення повноважень міського голови, але не передбачена процедура повернення міського голови, власне, через рішення сесії. Цю справу має право вирішувати тільки суд. Зараз на даному етапі триває судовий процес Романа Степановича Калапача проти міської ради щодо його поновлення на посаді міського голови. Депутати, на мою думку, своєю вимогою порушують закон, наполягаючи на проведенні такої сесії. До речі, я сказав Миколі Івановичу Гориславському, що згідно нашого регламенту, згідно Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, всі питання, які розглядаються на сесії, повинні бути обговорені на депутатських комісіях, зокрема, на профільній депутатській комісії, і має бути підготовлений проект рішення, і має бути доповідач. Тобто голова тієї депутатської комісії, яка розглядала питання, має доповідати на сесії й повинен зачитати проект рішення. Микола Іванович відмовився збирати свою комісію, не давши жодної мотивованої відповіді. Мабуть, ці депутати прекрасно розуміють незаконність своїх дій і тому бояться прямо вийти перед людьми, стати перед громадою міста Стебника і заявити про свою позицію. Одна справа, кулуарно в міській раді про це поговорити, а інша - перед людьми.

“НЕХАЙ СТЕБНИЧАНИ ПОБАЧАТЬ, ЩО Є ЛЮДИ, ЯКІ ХОЧУТЬ ПОВНІСТЮ ДЕСТАБІЛІЗУВАТИ ЖИТТЯ У МІСТІ”

- Серед тих, хто підписав листа, є троє членів “Нашої України” (Кузьмак, Андруневчин, Головкевич), а також троє представників “Пори” (Лобос, Гнатів, Ковальчин), яка увійшла до фракції “Наша Україна” у Стебницькій міській раді. Ви є лідером Народного Союзу “Наша Україна” у Стебнику. Як Ви розцінюєте цей факт? Адже фактично члени фракції виступають проти Вас?

- Звичайно, це є ганьба для цих депутатів, тому що їхня позиція мала би бути узгоджена на засіданні фракції. Робити такі суспільно значущі заяви і кроки є абсолютно неприйнятним як для цивілізованого світу. Ми всі хочемо мати демократію і справедливе вирішення тих чи інших питань, але в той же час депутати грубо порушують елементарні норми як законодавства, так і етичні норми поведінки людини, громадянина і депутата. Не можна одноосібно робити певні заяви в цьому напрямку. Є фракція, є депутатська дисципліна. Як можна було проігнорувати той факт, що дійсно людина йшла від блоку “Нашої України”? Тоді на виборах всі вони заявляли, клялися, що будуть підтримувати партійну політику блоку, будуть підзвітні фракції, будуть узгоджувати свої позиції. Зараз цього не сталося. Мені дуже шкода, що мої колеги-депутати таким чином поступають. Життя на цьому не закінчується, ми зробимо відповідні оцінки й висновки. Нехай стебничани побачать, що є люди, які хочуть повністю дестабілізувати життя у місті. За цими їхніми діями стоять чисто меркантильні питання. Один з них хоче зберегти за собою посаду керівника комунального підприємства, до роботи якого я маю масу претензій, бездарної роботи на посаді керівника, я не боюсь цього слова, відповідаю за нього і готовий повторити перед широким загалом. Є маса прикладів бездарної роботи Ігоря Кузьмака - а саме про нього я кажу. Мало того, що він не хоче працювати, то ще й дестабілізує роботу підприємства, вже третій місяць на лікарняному, захопив з собою печатку. Хоча люди й працюють, але нема можливості вчасно виплатити зарплату, провести певні господарські розрахунки, сплатити податки і таке інше. З іншого боку, дивує мене й позиція наших колег із фракції “Пора”. Якщо чесно, я не розумію цієї позиції. Адже до того вони були одними з найбільших противників політики Романа Калапача. З їхніх вуст лунали критичні зауваження стосовно його методів і результатів роботи. Орест Лобос і Олег Ковальчин є членами тимчасової слідчої комісії, яка досліджувала роботу Романа Степановича Калапача, вони все прекрасно бачили, як робилося, що робилося, скільки було порушень. І зараз водночас поміняти свою позицію? Для мене це дуже дивно. Вони не дали наразі жодних пояснень, хоча я декілька разів телефонував до них, бо хотів з ними зустрітися, переговорити, але вони не беруть слухавку. Я думаю, що вони будуть мати можливість на сесії пояснити свою позицію. Ми всі її почуємо, зрозуміємо, можливо, що змінилося і що вони хотіли тим сказати.

- Хотів запитати Вас про депутата Говірка, чий підпис є під цим зверненням. Я часто бачив його у Вашому кабінеті. Він допомагав Вам документи готувати на сесію, в інших питаннях. В мене склалося враження, що досить тісно і плідно Ви з ним співпрацювали. Що трапилось? Чому його прізвище з’явилось у тому списку?

- Ви знаєте, я не можу сказати, що я з кимось більш плідно працював, з кимось менше. Так, Ігор Говірко досить часто був у моєму кабінеті. Ми разом обговорювали різні проблеми, варіанти їхнього вирішення. Але це стосується й інших депутатів, які приходили до мене, - Лобоса, Ковальчина. Так само можна сказати за будь-якого депутата. Але з’ясувалося, що Ігор Говірко переслідував свої особисті цілі. Кожен має щось скрите від інших, але він хотів, і потім почав про це відкрито говорити, бути першим заступником міського голови. Практично всі його візити зводились до вимог, що він повинен бути першим заступником. Я вважав таку вимогу неадекватною і неетичною. І не тому, що на даній посаді працює Богдан Іванович Асафат. Знаєте, в депутатів теж неоднозначна думка про його роботу. Але я вважаю, що він справляється з роботою - звичайно, в тій чи іншій мірі. Але треба завжди ставити себе на місце тієї чи іншої людини. Якби були благородні цілі в Ігора Івановича, він міг би поставити собі за мету допомогти, а не підривати працездатність міської ради. На жаль, він того не зробив. Всі його дії звелися до одного: я хочу бути першим заступником. Але людина на цій посаді теж повинна відповідати певним критеріям. Коли він зрозумів, що я не піду на конфлікт з Богданом Івановичем, то різко перейшов до протилежного табору. Можливо, Роман Степанович дав йому певні обіцянки.

- Роман Калапач міг пообіцяти цю посаду ще комусь.

- За моїми даними, всі посади у міській раді переобіцяні декілька разів.

“ЮРИДИЧНА ПІДСТАВА ЗВИНУВАЧЕНЬ НА АДРЕСУ РОМАНА СТЕПАНОВИЧА НЕ ЗНИКЛА”

- А як у суді йдуть справи? В мене складається таке враження, що Роман Калапач навмисно затягує хід судових засідань.

- Справи складаються таким чином, що Роман Степанович на кожне судове засідання вимагає витребувати ті чи інші матеріали. Я неодноразово казав на судових засіданнях, що готовий прийняти пана Калапача разом з його адвокатом в себе, показати всі документи, які є і які їх цікавлять. Я нічого не ховаю. Тим більше, що задовго до сесії 31 жовтня він мав усі матеріали, з якими  працював: рішення і висновки комісії, яка працювала по даному питанню, рішення сесії і таке інше. Зараз він робить вигляд, що він нічого того не має, нічого не знає, ніби з іншої планети прилетів. Коли йому щось розказують, він не орієнтується, про що йдеться. Я думаю, що то його свідома політика.

- І навіть останній випадок, коли він захотів переглянути відеозвіт сесії 31 жовтня. Адже міг вже давно звернутися до керівництва кабельного телебачення надати касету, а не чекати чергового судового засідання.

- Абсолютно вірно. Але це є свідома поведінка, щоби зробити винною іншу сторону - в даному випадку мене. Мовляв, я винен у тому, що він не може знайти того відеорепортажу. Я ж ніколи не збирав відеозаписів сесії, тому що стебничани мають можливість побачити це по кабельному телебаченню. Я звернувся до керівника кабельного телебачення, але отримав відповідь, що вони не зберігають подібних записів через їх великі обсяги, і на тому ж носію постійно перезаписують інші матеріали.

- Як Ви думаєте, чому в якості свідків Роман Калапач не викликає депутатів, які були на сесії, а зараз підписали листа?

- А як він їх викличе, якщо на сесії вони виступали проти нього, і це всі чули? Не будуть же вони свідчити проти самих себе. Я завжди дотримуюся такого принципу: якщо не знаєш, як вчинити, поступай по закону. Можна говорити багато емоційних речей, але я завжди закликаю своїх опонентів і співрозмовників до конструктивної розмови, тобто мовою фактів і документів. Звичайно, ці люди могли би прийти і його вихваляти. Вже одного разу він привів трьох “свідків”, які почали розповідати, який він хороший парафіянин, сусід і тесть. Але для суду це не є аргумент. На сесії депутати - той же Ковальчин, чи Лобос, чи Говірко - аргументовано виступили проти Калапача, підкріплюючи свої виступи документами, маючи юридичну підставу. І ця юридична підстава звинувачень на адресу Романа Степановича не зникла. Залишаються фактом ряд порушень, які він скоїв. Ці порушення були скоєні ним особисто або через його бездіяльність, безгосподарність. Є ряд протоколів на корупцію, які на нього складені. Він не звітував перед громадою. Ці факти залишилися. Про що зараз його колишні опоненти, а нині захисники можуть говорити? А закон чітко говорить: наявність хоча би одного порушення є підставою для того, аби почати процедуру відставки. Мабуть, тому він їх і не запрошує в якості свідків, бо ці свідчення будуть мізерними.

“Я НІКОЛИ НЕ РОБИВ ПОДІЛУ НА ТИХ ДЕПУТАТІВ, ЯКІ МЕНІ ПОДОБАЮТЬСЯ ЧИ НЕ ПОДОБАЮТЬСЯ”

- Зараз кабінет міського голови пустує. Чому б Вам туди не переселитись, тим більше, що Ви сидите в кабінеті № 13. Це нещасливе число на Вас впливає? Ви вірите у забобони?

- Я дотримуюся іншої думки стосовно тринадцятого числа - навіть з огляду на те, що я народився тринадцято-го числа. Число 13 завжди приносило мені в житті приємні моменти. Це був номер групи, коли я вчився в училищі, і таке інше. Символічно, що, прийшовши на роботу секретаря міської ради, я почав працювати в кабінеті під тринадцятим номером. Я не є суєвірною людиною, бо глибоко вірую в Бога. Я не думаю, що через число 13 мене можуть переслідувати якісь нещастя. А що стосується кабінету міського голови, то я ніколи не мав якихось хворобливих амбіцій, що я можу піти в той кабінет. Ніхто в Стебнику не скаже, що я когось просив, аби вигнали Романа Степановича, щоби посісти його місце. Це є кабінет міського голови. Я ж секретар ради, який волею долі змушений виконувати обов’язки міського голови. Чому я повинен йти у кабінет міського голови, коли я не є міським головою?

- Що б Ви хотіли побажати депутатам, які прийдуть на позачергову сесію?

- Я ніколи не робив поділу на тих депутатів, які мені подобаються чи не подобаються. Сутність моєї посади полягає в тому, щоби я підтримував доброзичливі стосунки з усіма депутатами. Я хотів би побажати їм, щоби вони добре подумали, коли будуть іти на цю сесію, прийняли для себе виважене рішення, яке би йшло від їхніх сердець і душ, щоби вони могли чесно подивитися в очі своїм колегам-депутатам і всім стебничанам, щоби вони потім не жалкували за поспішно прийнятими рішеннями. Життя продовжується, ніхто з нас не збирається виїжджати із Стебника. Вийде наш термін, прийдуть інші люди на наше місце, і ми будемо працювати в цьому місті, ходити вулицями Стебника. Я хочу, щоб ми могли потім зустрічатися, чесно дивитися людям в очі і не соромитися за якісь свої вимушені кроки.

Анатолій Власюк, стебницька газета «Воля громади»

Граблі замість серпа і молота. Інтерв’ю з головою Стебницької міської організації партії «ВО «Батьківщина».

ІГОР БОДНАР: “МИ НЕ АРТИСТИ, АБИ ДАВАТИ АВТОГРАФИ”

У свідомості багатьох стебничан переплелися воєдино два документи: підпільна листівка щодо ситуації з приміщенням на вулиці Мельника, 4а і вимога 17 депутатів Стебницької міської ради провести позачергову сесію. Про це розмірковує голова Стебницької партійної організації ВО “Батьківщина”, керівник фракції БЮТу в Стебницькій міській раді Ігор Боднар.

- Як Ви вважаєте, чи є актуальною для стебницької громади сесія, яка має відбутися 5 червня?

- Ця сесія не є актуальною зовсім, це просто політичний демарш деяких сил. Але хочу повернутися до витоків цього демаршу. Рік тому, а саме 16 травня 2008-го, була створена тимчасова контрольна комісія з питань діяльності міського голови. Туди ввійшло 11 депутатів. Ми працювали і підготували звіт комісії. Як голова комісії я зачитав цей звіт на сесії. Ми не давали юридичної оцінки, а описали фактичний стан справ. За висновок комісії проголосувала більшість депутатів. Після цього звіту було прийняте рішення сесії про висловлення недовіри Романові Калапачу. Відтак керівництво містом на себе прийняв Геннадій Куцан згідно чинного законодавства. Звісно, за такий короткий час всіх проблем розв’язати не можна. Але мене турбує інше. Серед наших депутатів пішла така мода: збирати підписи. Я вже казав, що ми не артисти, аби давати автографи. Я особисто під будь-яким зверненням підписуватися не буду. Робочим місцем депутата є сесія, депутатські комісії, зустрічі з виборцями.

- А що Ви можете сказати про анонімну листівку, яка розповсюджувалася Стебником?

- Підпільний обком надрукував листівку “Не наступаймо на граблі”. Чому підпільний? Бо нема підпису, хто є дійсним автором цієї листівки. Від якої партії ця листівка? Просто йде обливання брудом не лише депутатів, а й усіх виборців. Дозволю собі зацитувати: “На виборах до місцевих рад людей наших добряче обдурили доморощені фарисеї. Обдурили тим, що агітували голосувати за “Нашу Україну” та БЮТ. І люди голосували, бо довіряли Ющенку та Тимошенко. А коли побачили, що отримали, - вжахнулись, бо про Ющенка і Юлю ні слуху, ні духу”. І так далі. Перепрошую, ці люди, мабуть, знаходяться у глибокому підпіллі, не мають телебачення і радіо, не читають газет. Бо кожний день ми чуємо і про Ющенка, і про Тимошенко. Не думаю, що виборці, які голосували, скажімо, за Блок Литвина, думали, що в Стебнику буде Литвин. Голосували виборці за наших місцевих людей, яким довіряли і які виконували програми тієї чи іншої політичної сили. Я не розумію тих людей, що у них є з совістю, з душею, щоб таке можна було написати. Мабуть, це є відгуком на події в Києві, і наші місцеві партійці почали теж діяти подібним чином. Але діють у більшовицькому, комуністичному стилі, використовують характерні слова - “хапанули”, “урвали”, “вожді”. Це все термінологія тих людей, які колись дійсно “хапали”, і не можуть змиритися, що прийшли нові політичні сили, - “Наша Україна” і БЮТ. Пишуть, що ми прикриваємося червоними сердечками та жовто-блакитними шаліками. Не прикриваємося, це наша символіка. Якщо вже когось болить сердечко чи шалик, то чому не носять своєї символіки? Нехай про себе заявлять. І чому депутат, який іде на сесію, не має значка? Що, його кусає, мучить синьо-жовтий прапор, він не може з цим змиритися? Ось у цій листівці пройшлися по депутатах. Добре. Читаю в “Галицькій зорі” статтю Миколи Гориславського, що Стебник занедбали, зник кінотеатр, парк понищили. Мабуть, Микола Іванович забув, що безпорядки в парку розпочалися за його каденції, історія з кінотеатром розпочалася при його каденції. Як викладач ліцею, знаю, що Микола Іванович дуже переймається житловим питанням працівників ліцею, за що я йому щиро вдячний, хоча чому він не переймався цим раніше. Я ж раніше показував всі документи по цьому гуртожитку, але ніхто цього не хотів брати до уваги. Тому раніше це їм не потрібно було. А зараз стало потрібно, але з іншою метою - обхаяти людей. В листівці сказано, що депутати “хапнули”. Не хапнули, бо депутат як рядовий член громади має право так само, скажімо, відкрити кіоск. А хто хапнув меблевий магазин чи територію в парковій зоні? Це хапнули не в Боднара, не у фракції БЮТ, це хапнули в громади міста. Цинічно, нахабно забрали, та ще й показують свій оскал, свою зверхність, що, мовляв, громада є ніхто. Тому хотів би також звернутися до громади, яка знає всіх членів нашої партії і депутатів. Треба, мабуть, поспілкуватися не лише з тими, хто підписав листа, а й з тими, хто його не підписав, щоб зрозуміти, хто є хто, адже Стебник - місто компактне, і ми всі один одного знаємо. Пишуть, щоб не наступити на граблі. Колись був серп і молот, тепер залишилися лише граблі. Тому з цього приводу прошу мешканців Стебника звертатися в громадську приймальню БЮТ, яка розташована на вулиці Володимира Великого, 2, контактний телефон 8- 067- 8572950.

- Чи можете сказати про єдність у Вашій фракції?

- На жаль, немає єдності в нашій фракції. Я не можу сказати, що мене тішить, що такої ж єдності нема в інших фракціях. Але ця підпільна листівка не знати з якої епохи говорить про те, що ми не є стійкими. Два члени нашої фракції Говірко Ігор Іванович і Качмар Леся Володимирівна підписали звернення про позачергову сесію. З Лесею Володимирівною я спілкувався неодноразово. Я її розумію чисто по-людськи. Вона є працівником державної служби. Як видно з їхньої підпільної листівки, вони можуть на когось вплинути - чи юридично, чи морально. Щодо Ігоря Івановича, не можу нічого прокоментувати, хоча до цього часу Ігор Іванович був одностайний з нами. Напередодні позачергової сесії ми проведемо засідання фракції. Сподіваюсь, що ця хмарка розсіється, і ми не піддамося на провокацію. Хоча, з іншого боку, бачу, що ситуація загострюється. Тобто зараз я говорю не з позиції фракції, а лише викладаю власне бачення подій.

Користуючись нагодою, хочу звернутися до батьків і випускників шкіл. Люди зараз у роздумах, куди скерувати дитину на навчання. Навчальних закладів є дуже багато. Наш ліцей готує представників робітничих професій. Для хлопців у будь-яку кризу чи під час будь-якого процвітання найкращою професією є професія електромонтера. Без цих людей ми не можемо обійтися ні в побуті, ні на роботі. Є у нас майстерні, навчальні класи, де хлопці можуть навчитися цього ремесла, додатково є комп’ютерні курси, курси масажистів. Так що запрошую подавати документи на вступ до нашого ліцею.

Анатолій Власюк, стебницька газета «Воля громади»

За законами енкаведистської трійки.    Інтерв’ю з депутатом Стебницької міської ради Миколою Вариводою.

МИКОЛА ВАРИВОДА: “Я ВВАЖАЮ, ЩО РІШЕННЯ ПОНОВИТИ КАЛАПАЧА НА ПОСАДІ МІСЬКОГО ГОЛОВИ Є АМОРАЛЬНИМ”

Депутат Стебницької міської ради Микола Варивода завжди скептично ставився до діяльності міського голови і колег-депутатів, не надто у них розчарувався, бо особливо ніколи не зачаровувався. А як нині він ставиться до проведення позачергової сесії й до перипетій навколо неї?

- Пане Миколо, яким є Ваше ставлення до звернення 17 депутатів про скликання позачергової сесії?

- Люди мають право підписати таке звернення, але потрібно мати і совість. Якщо вони виступали ініціаторами позбавлення повноважень міського голови Романа Калапача, а зараз вимагають його поновлення, то треба задуматися, що має бути завтра. Під час зустрічі з паном Калапачем я йому сказав: “Романе Степановичу, задумайтесь! У ніч перед вашим зняттям вас переконували депутати, що вони за вас. А як проголосували? Ті самі люди переконують нині вас, що вони за вас. Торгуйтеся, може, щось прикупите”.

- Мабуть, це не просто так відбувається: спочатку “проти”, тепер “за”. За цим стоять якісь приватні, меркантильні інтереси?

- Звичайно, бо особисті інтереси є рушійною силою розвитку суспільства. Я думаю, що стебничани усвідомлюють і добре знають, хто на що заслуговує. Навіть згадуючи оту анонімну листівку, яка розповсюджувалась, я думаю, що стебничани вже добре розібралися, хто є хто. Наші мешканці побачили “відремонтовану” вулицю Мельника за 150 тисяч гривень, “відремонтовану” дорогу до кладовища за 350 тисяч гривень, “відремонтовану” дорогу на Трускавець. Треба згадати, і як “ідеально” вивозилося сміття із Стебника. Я думаю, що стебничани мудріші, вони те все бачать, їм не треба розказувати.

- Чи пропонували Вам поставити свій підпис під цим зверненням?

- Пропонували. Навіть казали: якщо не хочеш поставити підпис поруч з іншими прізвищами, ось тобі новий аркуш паперу, розписуйся під цим зверненням. Я думаю, що кожний має пам’ятати тільки одне: те, що ми робимо сьогодні, буде відоме завтра. Комуністичні часи, коли можна було змусити людей замовкнути, минули. Всі ми допускаємо помилки, абсолютно всі. Але кожний має нести відповідальність за ці речі.

- Чи пропонували Вам посаду або гроші за підпис?

- Роман Степанович пропонує кожному третьому одні й ті ж самі посади. В нього стільки посад немає. Я вважаю себе самодостатньою людиною, для мене праця в міській раді - не самоціль. Можна подумати, що зарплата у п’ять тисяч гривень - це є вершина розвитку. Таку ж суму нині заробляє власник сигаретного кіоску. Мабуть, ми всі не хочемо бути власниками сигаретного кіоску. В житті кожна людина має багато варіантів самореалізуватися. Інший приклад. Зарплата водія-дальнобійника становить під тисячу доларів, тобто значно більше, ніж у міській раді. Але чомусь водіїв не вистачає, а працівників міської ради аж занадто.

- Ви не будете голосувати на сесії за це рішення?

- Я вважаю, що рішення поновити Калапача на посаді міського голови є аморальним. Я, правда, не переконаний, що воно не буде результативним. Можливо, воно і буде результативним. Але, думаю, що життя на цьому не закінчується. Мешканці мають оцінити, хто і як голосує. І кожний, хто голосує, має відповідати за кінцевий результат своїм голосом. Ми не говоримо про юридичну, а насамперед про моральну відповідальність - і нехай ці депутати потім дивляться людям у вічі.

- Як Ви ставитеся до того, що Ваші колеги-депутати спочатку голосували за відставку Романа Калапача, а тепер пропонують йо-го повернути?

- Мене це не дивує. Сьогодні, значить, так має бути.

- Під зверненням про позачергову сесію підписалося 17 депутатів. Але ні для кого не секрет, що ініціаторами цієї затії були троє найбільш активних депутатів.

- Звичайно, ці люди жили і живуть тією системою. Сподіваюсь, що вже їхні діти зрозуміють, що ми вже не є у їхній волі. А то вони й сьогодні думають, що є НКВД, і вони своєю трійкою вирішать долю інших. Спочатку вони вирішили, що Калапача має не стати. Вони Калапача і вигнали. Сьогодні народ зрозумів, що не НКВД вирішує, і ми Калапача не повернем. НКВД вже не може керувати тією системою.

Анатолій Власюк,  стебницька газета «Воля громади»

 

Дитячий садочок належить громаді.      ЩЕ ОДНА АФЕРА СЕРЕДНИЦЬКИХ

Великий резонанс у селі Солонсько Дрогобицького району і далеко за його межами викликала незаконна приватизація приміщення дитячого садочка товариством з обмеженою відповідальністю “Надія”.

Здивований читач може запитати: а яку дотичність до цих подій має Стебник? Стебник, може, і не має, але співзасновниками цього товариства є сімейство Середницьких, відоме нам по історії з меблевим магазином. Та й спосіб, яким дитячий садочок відійшов до рук цих “борців за справедливість”, до болю нагадує рейдерське захоплення привабливого об’єкту в Стебнику.

Але про все за порядком. Для цього нам треба буде повернутися на 13 років назад. Шостого травня 1996 року розпорядженням голови Дрогобицької районної держадміністрації за № 188 “Про ліквідацію дитячих до-шкільних установ та скорочення груп у дошкільних установах” ліквідовано ряд дитячих садочків, в тому числі й у селі Солонсько, в зв’язку з відсутністю наповнення дітей у групах та нестабільністю роботи дошкільних установ.

Приміщення цього дитячого садочку перебувало на балансі колективного сільськогосподарського підприємства “Нове життя”, яке згідно протоколу зборів № 3 від 10 жовтня 1996 року було реорганізоване у ТзОВ “Надія”.

Слід зазначити, що відповідно до вимог статті 31 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” об’єкти соціальної сфери, що не підлягають паюванню, мають бути безоплатно передані до комунальної власності. Згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1253 від 13 серпня 2003 року затверджено порядок безоплатної передачі у комунальну власність об’єктів соціальної сфери, в тому числі закладів дошкільної освіти.

Дрогобицька міжрайонна прокуратура провела перевірку і з’ясувала, що на підставі затвердженої 30 червня 2006 року ухвалою Господарського суду Львівської області мирової угоди, укладеної між ТзОВ “Надія” та СГ ТзОВ “Далява” (остання - теж фірма Середницьких, тобто “мирилися” самі з собою), приміщення дитячої дошкільної установи передано у власність ТзОВ “Надія”. На підставі цієї ухвали комунальне підприємство Львівської обласної ради “Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” видало право власності на вищевказану будівлю.

Однак, як встановила перевірка, здійснена Дрогобицькою міжрайонною прокуратурою, ТзОВ “Надія” розпорядилося майном, яке йому не належало і відповідно не підлягало включенню до умов затвердженої судом мирової угоди. За таких обставин Дрогобицькою міжрайонною прокуратурою було подане касаційне подання у Вищий Господарський суд України про скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 30 че-рвня 2006 року.

Дрогобицький міжрайонний прокурор, радник юстиції Олег Соболь вважає, що Господарським судом Львівської області при розгляді даної справи в порушення вимог при дослідженні доказів не всебічно та не повно досліджено всі обставини справи в їх сукупності, а також прийняті рішення, що стосуються прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Сільський голова Солонська неодноразово письмово звертався до голови Дрогобицької райдержадміністрації та директора ТзОВ “Надія” про передачу дитячого садочка з балансу “Надії” на баланс Солонської сільської ради. Крім того, Солонською сільською радою було створено комісію щодо передачі у комунальну власність приміщення дитячого садочка. Проте, незважаючи на це, керівництво “Надії” звернулося з листом на ім’я начальника комунального підприємства Львівської обласної ради “Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” про термінове виготовлення свідоцтва про право власності на дитячий садочок, посилаючись на мирову угоду по відповідній справі Господарського суду Львівської області, за якою ТзОВ “Далява” без будь-яких правових підстав на те (бо дана будівля належала цьому товариству з обмеженою відповідальністю на праві власності), погодилось на визнання за ТзОВ “Надія” права власності цього дитячого садочка - до речі, площею 1003, 5 квадратних метрів.

Щоправда, приміщення дитячого садочку в цих документах значиться як адміністративне приміщення, але воно використовувалось для дитячого садочка, про що свідчать документи і свідки.

Дрогобицький міжрайонний прокурор подав апеляцію в інтересах територіальної громади села Солонсько, бо вважає, що реєстрація права власності за ТзОВ “Надія” приміщення дитячого садочка суперечить вимогам чинного законодавства та перешкоджає Солонській сільській раді у здійсненні функцій, покладених на неї Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” у сфері освіти.

В касаційному поданні дрогобицький міжрайонний прокурор з метою недопущення відчуження нежитлового приміщення на користь третіх осіб просить винести ухвалу, якою накласти арешт на нежитлове приміщення колишнього дитячого садочка та заборонити відчуження даного приміщення. Крім того, третьою особою в даній справі має бути Солонська сільська рада, яка представляє інтереси місцевої громади. Дрогобицький міжрайонний прокурор вимагає скасувати відповідну ухвалу Господарського суду Львівської області, визнати право власності на це нежитлове приміщення за територіальною громадою Солонська в особі Солонської сільської ради, а комунальне підприємство Львівської обласної ради “Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” повинно здійснити перереєстрацію цього нежитлового приміщення на територіальну громаду Солонська в особі сільської ради.

Сподіваємося, що правоохоронні органи покладуть край ще одній афері компанії Середницьких.

Анатолій Власюк, стебницька газета «Воля громади»

Дрогобицьке регіональне радіо «Франкова земля»: вчора, сьогодні, завтра…

(в 2010 році дрогобицьке радіо відзначатиме своє 60-ліття)

До ювілею колектив редакції діяльно готується впродовж кількох останніх років.

В основі творчої роботи дрогобицької регіональної редакції – формування громадської думки навколо державницьких ідей, зміцнення злагоди у суспільстві, всестороннє і пропорційне висвітлення діяльності політичних партій, відродження і примноження духовних, культурних цінностей  українського народу, розвитку економіки регіону, активізації суспільно-політичного життя, підняття престижу української мови.

Дрогобицькі радіожурналісти сповідують принципи, які виходять за межі сенсаційності та провінціалізму. Матеріали передач документальні, мають конкретну адресу, розповідають про дійсних, невигаданих людей, завжди створюються на конкретних життєвих фактах. Як показує досвід, слухачі втомилися від негативізму, від суцільної лавини проблем без пошуку шляхів їхнього вирішення, а тому матеріали про духовне, сокровенне, прекрасне нерідко стають тим цілющим бальзамом, що додає людям сили виживати, не розгубитись у бурхливому вирі сьогодення. З огляду на це, редакційний колектив завжди балансує у виборі тем, прагнучи бути не лише актуальними, а й поміченими, цікавими, привабливими, тримати нерозривну нитку слухацької довіри.

Для реалізації поставленої мети журналісти місцевого мовлення використовують найрізноманітніші прийоми і засоби подачі матеріалів. Окрім висвітлення наболілих проблем у форматі прямих ефірів, які отримали на радіо «Франкова земля» постійну прописку, великою популярністю у радіослухачів користуються так звані «Мости єднання», коли гостями дрогобицького радіо стають митці, підприємці, виробничники з найрізноманітніших куточків України. Лише у 2008 році для участі у програмах з Дрогобича завітали автори з Червонограда, Львова, Івано-Франківська, Харкова, Києва. Цікава новинка, впроваджена у 2008 році – спец репортаж з Верховної Ради України (живий діалог редакції з народними депутатами з сесійної зали ВРУ).

Дрогобиччина – регіон дуже специфічний, адже об’єднує в агломерацію міста Дрогобич, Трускавець, Борислав, Стебник, 76 населених пунктів Дрогобицького району. Це зобов’язало редакцію створити рубрику «Регіон: події зблизька», де, використовуючи різні жанри, порушуємо регіональні економічні, екологічні проблеми, культурологічні, суспільно-політичні теми. Радіослухачі вже встигли оцінити й інші рубрики, що стали постійними. Добрий резонанс мають «Політична студія», «Дрогобич – Київ» (регіон очима столичних гостей), «Економіка і час», «Дрогобиччина: день за днем», «Обрії духовності», «Постаті Франкової землі», «Гості з майбутнього» (програма для дітей), «Грані нашого етносу», «Дрогобицьке інтермеццо».

Значне духовне надбання радіоредакції – створення власної музичної продукції, зокрема пісень, які мають всеукраїнське звучання. Все це можливе завдяки творчості головного редактора, заслуженого діяча мистецтв України Йосипа Фиштика. До речі, Й. Фиштик – віце-президент Дому Європи у Києві, науковий радник Української Екологічної Академії, а це є добрим приводом, щоб матеріали, підготовлені дрогобицькою радіоредакцією, періодично звучали у інформаційних та тематичних програмах Національного радіо: у передачах «Обрії», «Шануймося, друзі», «Пісенний Олімп», «Добридень», на каналі Всесвітньої служби УТР. Впродовж кількох років Й. Фиштик, презентуючи власні пісенні твори, бере участь у прямих ефірах І-го каналу Українського радіо, де має можливість спілкуватись із слухачами усіх регіонів держави. В такий спосіб Франкова Дрогобиччина з її перемогами і проблемами стає у центрі уваги мільйонного слухацького загалу.

Добрі творчі взаємини продовжилися в 2008 році у редакції місцевого мовлення із всеукраїнськими часописами «Вісті» та «Порадницею», тираж якої, до речі, складає майже півтора мільйона примірників. Дрогобицька тематика на сторінках центральних видань – результат цієї плідної співпраці.

Щоденні випуски «Франкової землі» постійно анонсуються в чотирьох місцевих виданнях.

2008 рік став знаковим у діяльності редакційного колективу. Напередодні досвід дрогобицьких радіожурналістів та великого громадського активу було узагальнено у всеукраїнському виданні «Журналіст України».

Згодом в результаті ранжирування Торгово-промисловою палатою України з понад 300 000 підприємств держави за офіційними даними Державної статистики дрогобицька радіоредакція посіла в 2008 році восьме місце сумарного балу в Україні серед підприємств комунальної власності, а у сфері радіомовлення та телебачення стала КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ РОКУ. Керівник підприємства-лідера – КП «Дрогобицьке регіональне радіомовлення «Франкова земля» Йосип Фиштик удостоєний звання «ДЕРЖАВНИЙ КЕРІВНИК РОКУ» з нагородженням відзнакою Національного бізнес-рейтингу – Орденом «Статус-нагорода «Професіонал галузі».

З нових творчих проектів заслуженого діяча мистецтв України, головного редактора дрогобицького регіонального радіо «Франкова земля» Йосипа Фиштика:

• Розпочато підготовку до нового пісенно-мистецького бенефісу «Лишаймося собою» в рамках Днів Європи в Україні, що є логічним продовженням попередніх – «Ця земля – Україна» та «Український шлях».
• Підготовлено до виходу в світ нову поетично-пісенну книгу Й. Фиштика «Український шлях». Видання вийде у Львові у видавництві «Камула» з благословенням відомого українського поета-пісняра, народного артиста України Вадима Крищенка.
• Й. Фиштик підготував для видавництва два нотні пісенні збірники «Мамо, лишайтеся з нами» та «Батьківська стежина» у співавторстві з відомими українськими композиторами Людмилою Єрмаковою та Ігорем Вовчаком.
• Завершено роботу над циклом художньо-документальних нарисів про патріарха української естрадної пісні, народного артиста України Анатолія Горчинського, легендарного археолога, професора Вінницького державного педуніверситету ім. Коцюбинського Івана Зайця, видатну українську народну співачку Гафію Зимомрю, з нагоди 90-річчя якої у Дрогобицькому державному педуніверситеті ім. Івана Франка на початку 2009 року відбулася велика святкова тематична академія.

Колектив дрогобицького регіонального радіо «Франкова земля»

Без коментарів. Інформація по житлових субсидіях в Трускавці

	Кількість сімей, які отримують житлові субсидії	Нараховано коштів, грн.	В т. ч. на опалення
Жовтень 2008 р.	59	3 810, 89	-385, 21
Листопад 2008 р.	613	102 954, 13	66 017, 85
Грудень 2008 р.	878	184 527, 79	110 021, 19
Січень 2009 р.	943	166 945, 99	100 348, 96
Лютий 2009 р.	949	159 327, 06	94 425, 55
Березень 2009 р.	956	165 934, 13	92 625, 57
Квітень 2009 р.	884	96 274, 36	34 591, 72

   Погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги у 2008 році не проводилося.

Без коментарів.  Витяг з рішення Колегії Львівської ОДА № 9 від 22.04.2009 р. «Про криміногенну ситуацію в області та стан виконання Державної програми протидії торгівлі людьми.

За підсумками роботи у 2008 році в області зареєстровано майже 88,4 тис. заяв і повідомлень про злочини, що на 4,8% більше, ніж 2007 року; їх рівень на 10 тис. населення складає 338,4 інформацій, занесених у журнали реєстрації злочинів і подій.

Здійснені у 2008 році профілактичні та попереджувальні заходи сприяли стабілізації криміногенної ситуації в області.

У 2008 році зареєстровано 13 480 злочинів, а це на 10, 9% менше, ніж за аналогічний період 2007 року (15 121). Менше зареєстровано злочинів загальнокримінальної спрямованості  - на 11, 2%; тяжких – на 9, 8%; особливо тяжких – на 32, 5%.

Кількість умисних вбивств зменшилась на 25, 8%; тяжких тілесних ушкоджень зі смертю потерпілого – на 27, 1%; згвалтувань – на 25, 0%; пограбувань – на 16, 2%; шахрайств – на 35, 5%; крадіжок особистого майна – на 10, 4%; в тому числі з квартир – на 16, 8%; вимагання – на 25, 7%; хуліганств – на 13, 5%;  ДТП зі смертю – на 24, 5%; злочинів, пов`язаних із наркоманією – на 15, 2%; незаконних заволодінь транспортними засобами – на 30, 5%.

Водночас спостерігалося збільшення крадіжок державного майна на 7, 2%; розбійницьких нападів – на 15, 0%; умисного знищення або пошкодження майна шляхом підпалу – на 63, 6%; опору працівникам правоохоронних органів – на 27, 3%; незаконного зберігання зброї – на 0, 5%.

Працівниками УБЗПТЛ ГУ МВС України у Львівській області в минулому році виявлено 72 злочини, що на 2 злочини більше, ніж у 2007 році, в тому числі по 7 злочинів щодо торгівлі людьми або іншій незаконній угоді щодо передачі людини (+1) і незаконного обігу порнографічних предметів та продукції, що містить культ жорстокості і насильства, по 8 – незаконного переправлення осіб через державний кордон України (на рівні) та втягнення осіб у заняття проституцією, у т. ч. 1 – вчинений членами ОЗГ, 13 – створення або утримання місць розпусти і звідництва та ряд інших злочинів. У сфері працевлаштування за кордоном виявлено 29 злочинів протии 20-ти рік. ОВС області задокументовано 6 злочинів щодо незаконного позбавлення волі або викрадення людини.

При зниженні загального рівня злочинності по області залишається криміногенна ситуація у Турківському, кам`янка-Бузькому, Золочівському, Старосамбірському, Дрогобицькому, Радехівському районах та у місті Трускавці, де спостерігається його зріст.

Разом з тим залишається нерозкритим ряд найбільш резонансних злочинів минулих років.

Незважаючи на здійснені правоохоронними та державними органами області заходи, спрямовані на посилення протидії злочинності, зокрема, попередження та розкриття особливо тяжких, резонансних злочинів, дана робота є ще недостатньою…

Анонс. 8 червня 2009 року відбудеться відкриття виставки та нагородження переможців конкурсу дитячого малюнка «Намалюй собі Життя» за адресою: м. Дрогобич, вул. Т. Шевченка 59/1, Єпархіальний центр душпастирства молоді.

У програмі:

14.00 – молебень для учасників та гостей

14.30 – реєстрація присутніх

15.00 – відкриття виставки та нагородження переможців, а також ігри, конкурси, розваги, повідомляють організатори конкурсу (ІКЦ м. Трускавець НПФ «Покрова»). Організатори чекають та розраховують на Вас.

Анонс.  Театр “Еммануїл” запрошує на виставу “Про Лію, Яіра доньку” дітей і батьків до Народного дому м. Стебника 7 червня о 15.00 годині. Вхід вільний.

Фотофакт. Випускники 2009 року ЗОСШ № 11 м. Стебника зі своїм класним керівником п. Володимиром Чучманом

 

 

 

 

 

 

  

 

 

Незалежне видання «Трускавецький вісник». Всі права застережені. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск –   Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: E-mail: anda_panda@ukr.net, тел. 8-097-38-36-112. Публікація  в Інтернеті  - на  www.protruskavets.org.ua   – «Сайт Трускавця про Трускавець».