роздуми

 
 

    Хто володіє інформацією, той володіє світом!

Трускавецький Вісник

Видається з 14 серпня 2008 року                                                  № 45 (71)  від  18 червня  2009 р.

 

Програма святкування до Дня міста.

11:00 - Святкова літургія за участі хорової капели "Дударик". Церква Святого Миколая.
12:00 - Спортивні змагання.
13:00 - Виставка-презентація оздоровниць та установ міста. Курортний парк.
13:00 - "Золоті руки України". Виставка-продаж виробів народних майстрів. Музей історії міста-курорту. "По той бік скла". Виставка малярства на склі. Художній музей М.Біласа
13:00 - Караоке на майдані. Бювет №1.
14:30 - "Трускавецькі перлинки". Дитяча концертна програма.
15:30 - Виступ хорової капели "Дударик"
16:00 - Урочистості з нагоди Свята міста та Дня медичного працівника.
17:00 - "Барвисті переспіви". Фольклорна програма.
18:00 - Вечірній естрадний концерт.

22:30 - "Небесні ліхтарики". Феєрверки

Джерела: www.truskavets-city.gov.ua  та www.truskavetsclub.info

Новини Трускавця та регіону

В Трускавці відбувся концерт Володимира Гришка

В понеділок, 15 червня у Трускавці в Палаці культури імені Шевченка відбувся концерт оперного співака Володимира Гришка. Присутнім був на виступі відомий у Трускавці Богдан Аксентійчук, теперішній керівник ЗАТ «Моршинкурорт».

Роман Калапач сесію проігнорував

Екс-мер Стебника Роман Калапач проігнорував засідання сесії Стебницької міської ради в п’ятницю, 5 червня. В час, коли в стебницькому Народному Домі вирували пристрасті, п. Роман спокійно сидів собі з кількома друзями в затишному кафе по вулиці Стуса у Трускавці. Як повідомила нам по телефону особа, наближена до колишнього стебницького мера, він планує піти шляхом Любомира Буняка – і не перепрацьовувати, і компенсацію після поновлення взяти.

Трускавчани пишуть до Прем’єр-міністра, в Генеральну прокуратуру та СБУ

Як нам стало відомо з надійних джерел, цього тижня поштою було надіслано ряд листів на адресу Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, в Генеральну прокуратуру, в СБУ, а також до міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Основні питання, які порушувалися в зверненнях – це недотримання трускавецькими чиновниками чинного законодавства України, скарги на неотримання житла теперішніми та колишніми працівниками міліції в той час, коли квартира виділилася начальнику МВ УМВС, стосовно чисельних порушень монопольної трускавецької структури КП «Наше місто», яка «кришується міською владою» (цитата з листа) та вказується на інші моменти, в тому числі і приватного характеру.

Житлова афера у Трускавці закінчується кримінальною справою проти мера міста?

Саме під таким заголовком львівське Інтернет-видання «Об’єктивно» вмістило на днях журналістське розслідування стосовно справи будинків по Скоропадського. Детальніше про це можна прочитати, перейшовши за посиланням http://obk.lviv.ua/eventday/3041.htm . Тут можна прослухати і аудіозапис розмови п. Торського з п. Дзігуа. Гадаємо, що ці прізвища трускавчанам вже відомі з наших попередніх публікацій.

Зміна редактора?

В одній  із трускавецьких газет (а можливо і в двох) відбудеться заміна головного редактора. Причиною цього є зовсім не погана робота, а сімейні обставини, причому різні в обидвох ЗМІ.

Так що цілком можливо, що представниками кращої та домінуючої чоловічої частини людства в керівних органах мас-медій Трускавця будуть не лише головний редактор «Трускавецького вісника» Володимир Ключак та керівник інформаційно-аналітичної служби міської ради Олег Блажівський, але і Василь Кирилич з «Франкової криниці Підгір`я» та Любомир Поливка з «Джерел Трускавця».

Проте така рокіровка, напевно, жодним чином не вплине на редакційну політику трускавецьких видань, швидше за все, вони будуть толерантнішими та поміркованішими, адже про емоційність осіб жіночої статі знають всі, це аксіома, яка не потребує доведення.

Власна інформація

Вісті зі Стебника

  •  За словами головного лікаря Стебницької міської лікарні Романа Пукала, у травні дрогобичани не виділили жодної копійки на бензин для “швидкої”, тоді як дрогобицькі карети швидкої допомоги їздили без проблем. Не вистачає також коштів на ремонт у лікарні каналізації та даху.
  • Те, що нещодавно трапилося на дорозі між Стебником і Трускавцем, нагадувало кадри детективного фільму. Правоохоронці на машинах затримали групу злочинців. Хоча до стрілянини справа не дійшла, очевидці стверджують, що картина була вражаюча. Як з’ясувалося, “пов’язали” квартирних злодіїв, яких вже давно вираховували, але ніяк не могли упіймати. Мабуть, стебничани можуть зітхнути з полегшенням, але розслаблятися все-таки не варто, бо завжди слід дотримуватися елементарних засобів безпеки, аби злодюжки не похазяйнували у вашій квартирі.
  • За словами головного інженера КП “МВУЖКГ” Любомира Урбановича, напередодні Зелених свят із Стебника було вивезено майже все сміття. Майже - це, звичайно, не все, але прогрес очевидний. Втім, одразу після цього поламалися сміттєвози. Отож, знову слід чекати на їхній ремонт, а за цей час сміття накопичуватиметься.
  • У середу, 10 червня, депутата Стебницької міської ради Ореста Лобоса виключили з Асоціації підприємств і підприємців Стебника за антигромадську позицію, несумісну з принципами діяльності організації.
  • Львівський Господарський суд не визнав за родиною Середницьких права власності на меблевий магазин у Стебнику. Тепер його повернуть стебницькій громаді.

Анатолій Власюк, стебницька газета «Воля громади»

Мер Дрогобича Микола Гук визначився із своїми заступниками

Дрогобицький міський голова Микола Гук подав на розгляд депутатів пропозиції щодо кандидатур на посади своїх заступників. Зокрема, заступником міського голови з питань житлово-комунального господарства пропонується призначити 40-річного Возняка Віктора Франковича, який працює генеральним директором трускавецького підприємства «Альфа плюс», керуючим справами виконавчого комітету тридцятиоднорічного Немірова Дмитра Володимировича – директора ТзОВ «Україна». Ці кандидатури буде обговорено в депутатських фракціях та комісіях і винесено на розгляд 29 сесії міської ради, яка відбудеться 18 червня.

Під час прийому громадян в Дрогобицького міського голови побувало більше ста осіб

Дрогобицький міський голова Микола Гук під час прийому громадян розглянув звернення більше 100 осіб. Прийом громадян тривав з 11 до 18 години, відтак керівник міста виїхав на об’єкти, щоб остаточно визначитись з рішеннями щодо порушених під час прийому проблем. “З усіх, порушених громадянами питань, знайдено рішення”, - каже міський голова Микола Гук.
За інформацією загального відділу, люди йдуть міського голови з житлово-комунальними, земельними, соціальними та іншими питаннями. Однією з найскладніших була проблема, яку порушили мешканці вул. Ставище. Йшлося про несправності в каналізаційному колекторі, що призводить до підтоплення будинків дощовими водами. Побувавши на місці, міський голова зажадав від своїх підлеглих прискорити реконструкцію колектора на ділянці від вул. Війтівська Гора до головного каналізаційного колектора. Торік проведено реконструкцію частини аварійної ділянки каналізаційного колектора довжиною 40 погонних метрів на вул. Ставище, на що було затрачено 140 412 грн. Згідно з рішенням сесії міської ради № 792 від 19 лютого 2009 року на відновлення робіт з реконструкції каналізаційного колектора планується виділити на цей рік 116 тис. грн.

У Дрогобичі міліція не хоче боротися з стихійною торгівлею

За минулий тиждень не у Дрогобичі не виконано лише одне доручення міського голови. Доручення це було адресовано Дрогобицькому міському відділу ГУ МВС України і стосувалося воно боротьби зі стихійною торгівлею. Про це повідомив Микола Гук. Він наголосив, що в місті буде порядок. “Я цього доб`юся, - каже Микола Гук. – Якщо не зможу своїми повноваженнями, звернуся до тих органів і керівників, які мають вплив на ті чи інші структури. І вони будуть діяти відповідно до чинного законодавства”. А тим часом, всупереч чинному законодавству, річище стихійної торгівлі у Дрогобичі розлилося по центральних вуличках міста і прилеглих територіях, захоплюючи все нові обшари.

Іван Тихий, www.drohobychanyn.io.ua  

Діамантовий перстень

вартістю в 4 тисячі гривень замовила собі у своїх випускників одна із вчительок школи в низинній частині міста. Що прикметно, робиться це не без відома пані директор. Невідомо, чи знають про це «медові молодята», не хочеться їх турбувати. І такі «любові іванівни» не поодиноке явище в Україні, саме від таких представників освіти «штиняє» корупцією не лише в одному конкретно взятому місті Західної України.

Оксана Оса

В Ратуші господареві не раді?

В середу 17 червня по справах довелося побувати в наших сусідів – у Дрогобичі. Зайшов до знайомих до Ратуші і при вході ж напоровся на одного з трускавецьких чиновників. Але я не про це. Перше, що впадає в очі – це те, що в міській раді міста Котермака не дуже раді з повернення мера, навіть графіки прийому не поміняли, очікуючи, вочевидь, на те, що апеляційний суд відмінить рішення Гагарінського суду Севастополя. А може не міняли, щоб двічі не робити одну ж і ту роботу, адже скоро в мера будуть нові заступники, один з яких – відомий трускавчанам Віктор Возняк, директор фірми «Альфа Плюс», яка спільно з теперішньою владою Трускавця обіцяла трускавчанам цілодобове водопостачання, рідний брат директора трускавецького водоканалу Володимира Возняка, екс-депутата міської ради. Подейкують, що такий крок Миколи Гука не є випадковістю, тим самим він хоче заручитися не лише фінансовою підтримкою в певних проектах, а й інформаційною, адже хто контролює ТРК «Алсет», відомо. Незважаючи на те, що зовні Ратуша виглядає непогано, на площі Ринок ведуться роботи по її впорядкуванні та приведенні до європейських стандартів, проте всередині такі ж обдерті стіни, як у нас на Бориславській, 1 (навпроти «офіційної» трускавецької міської ради), якщо не гірші. Але на відміну від Трускавця, чиновники тут чітко дотримуються графіку роботи – о 14.00 масово поприходили з обіду, чого в Трускавці навряд чи за урядування Грицака дочекаємося.

Володимир Ключак

ГОСПОДАРКОЮ У ДРОГОБИЧІ КЕРУВАТИМЕ КОЛИШНІЙ “МЄНТ”?

Здається, Микола Гук не зробив жодних висновків. Він повернувся у Дрогобич, аби мстити, а не наводити лад у місті.

Нині він схожий на поганого вчителя, який намагається двійками змусити учнів добре вчитися. А як інакше пояснити той факт, що панове Кізима і Лепкий, від яких у зна-чній мірі залежить функціонування міської господарки, отримали від нього догани, а багатьом працівникам ратуші він радить писати заяви на звільнення? Він не бачив і не знав цих людей, коли працював з ними до свого звільнення з посади міського голови? Чи, може, це все-таки помста за те, що вони не стояли за нього горою, а вірою і правдою стали служити оновленій владі?

Нині Микола Гук потрапив у складну ситуацію, вийти з якої, роздаючи наліво й направо догани, не вдасться. Безсумнівно, Дрогобичу потрібен здібний менеджер, а не більшовик, який прикривається націоналізмом. Але де його взяти, того менеджера, та ще й коли тупість, зверхність і самозакоханість Миколи Петровича не мають меж?

Звичайно, насамперед слід зайнятися кадровими проблемами, особливо коли відсутні два заступники міського голови. Богдан Іванців подав заяву на звільнення, а Петро Суда з інфарктом лежить у Вінницькій лікарні. Давно також назріло питання щодо заміщення на час декретної відпустки посади керуючого справами.

Що у такій ситуації мав би робити менеджер? Шукати професіоналів. Натомість Микола Гук укотре в своєму житті хоче зробити ставку на особисто відданих йому людей. Байдуже, чи шурупають вони у тих питаннях, якими будуть відати.

Уже цього тижня, якщо депутати на сесії лояльно поставляться до Миколи Гука, господаркою міста може керувати колишній “мєнт”, а керуючим справами стане один із чільних діячів Громадянського форуму Дрогобиччини п. Хорт.

Якщо ви подумали, що, кажучи про колишнього “мєнта”, я мав на увазі лідера фракції БЮТ у Дрогоби-цькій міській раді Володимира Сабата, чи директора комунального підприємства “Дрогобицький ринок” Богдана Волошина, чи бравого козацького генерала Олександра Вуйка, то ви помилились. У Дрогобичі чимало колишніх “мєнтів”, але мешканець Севастополя пан Гук вирішив, схоже, зробити ставку на відставного міліціонера з Івано-Франківщини, який свого часу гучно побудувався у парку, вирубавши дерева. Не знаю, яким він був міліціянтом, але навряд чи має великий досвід у розв’язанні комунальних проблем.

Можливо, таким ходом Микола Гук хоче добитися лояльності з боку фракції БЮТ, адже не секрет, що першу скрипку в ній грають, власне, колишні “мєнти”. А у зв’язку з тим, що колишніх “мєнтів”  не буває, то брати по зброї, сподівається міський голова, підтримають один одного.

Щоправда, не виключено, що Микола Гук все-таки відмовиться від цього авантюрного кроку і піде на інший ... авантюрний крок, запропонувавши кандидатуру п. Рудницького. Свого часу той вже керував господаркою міста, але депутати “попросили” його піти з цієї посади, переконавшись у  непрофесійності цієї людини.

Не менш цікавою буде боротьба за посаду керуючого справами. Ольга Зубрицька, яка зараз у декретній відпустці, фактично, на думку багатьох, керувала не лише справами у ратуші, а й у всьому місті, в тім числі й Миколою Гуком, була своєрідним “сірим кардиналом”. Про її вміння чіпко триматися за владу свідчить той факт, що після відставки Гука вона була кандидатом номер один на виліт, але втрималась і зуміла втрафити оновленій владі.

Очевидно, нового “сірого кардинала” Миколі Гуку не потрібно, бо він одноосібно хоче керувати Дрогобичем. Але і без керуючого справами, який би був для нього надійним опертям, не обійтися.

Спочатку п. Гук запропонував цю посаду - ви не повірите! - колишньому міському голові Мирославові Глубішу.  Але якщо у того й були думки повертатися до влади, то не на час декретної відпустки. Відтак вибір впав на п.Хорта, одного з чільних діячів Громадянського форуму Дрогобиччини - структури, яка буцімто захищала і підтримувала Миколу Гука, а фактично грала і продовжує грати на свій імідж, коли, швидше за все, буде підтримувати на посаду мера на наступних виборах Тараса Гентоша.

Пан Хорт сам по собі людина цікава, але йому явно бракує знань у сфері управління, дипломатичного поводження з людьми і елементарної стриманості. Погодьтеся, це може фатально позначитися на його діяльності як керуючого справами.

Ще однією кандидатурою називають пана Летнянчина, який за попереднього мера працював на цій посаді, але був одним із тих активістів, який “попросив” Миколу Гука піти геть. Нині він дуже старається сподобатися старому-новому меру. Якщо врахувати, що він теж є морським офіцером, то надія для нього може вмерти останньою.

А тепер ми підходимо до самого цікавого: чи погодяться депутати на сесії підтримати кандидатури Миколи Гука? Вже нині містом ширяться чутки, що кворуму не буде. Крім того, у Севастополі розглядатимуть апеляцію на рішення Гагарінського суду, який поновив Миколу Гука на роботі, так що все може бути. Депутати можуть не поспішати, спра-ведливо вважаючи, що з приходом нових керівників ситуація у місті навряд чи зміниться.

А Микола Гук діє не лише як поганий учитель, а і як поганий учень: роботу над помилками він так і не зробив. Плодити нові помилки йому дозволить лише пасивність дрогобицької громади.

Анатолій Власюк, незалежний опозиційний часопис «Тустань»

Шоу по-стебницьки.

ДЕПУТАТАМ НЕ ВДАЛОСЯ ПОВЕРНУТИ РОМАНА КАЛАПАЧА У КРІСЛО МІСЬКОГО ГОЛОВИ

Останнім часом у великому залі Народного дому відбулося декілька концертів, які привернули увагу багатьох стебничан. Спочатку тут виступив “Дударик”, потім прозвітувала музична школа з нагоди свого 40-ліття. А минулої п’ятниці, 5 червня, справжній “концерт” пролунав у виконанні депутатів Стебницької міської ради.

“ЦЕ НЕ НАША СЕСІЯ”

Позачергова сесія, про яку так довго говорили, нарешті відбулася. На ній мали відмінити рішення сесії від 31 жовтня минулого року, коли дочасно припинили повноваження міського голови Романа Калапача. Напередодні депутати зібрали 17 підписів. Здавалося, все говорило про ймовірність повернення Романа Калапача у крісло мера. Але від самого початку не все так склалось, як задумувалось його організаторами.

Насамперед вони хотіли кулуарно провести сесію в міській раді, подалі від людського ока. Коли зрозуміли, що це не вдасться зробити, пішли на маленькі хитрощі.

Під час проведення позачергової сесії один із підписантів Микола Гориславський зауважив, що, мовляв, це ... “не їхня сесія”. “Ми не збирали комісію, не готували доповідь, а тимчасова комісія, яка розслідувала діяльність Романа Калапача, саморозпустилася”. Замість розгляду питання по суті він запропонував розглянути ситуацію, яка склалася у Стебницькій міській раді.

Мабуть, недаремно прихильники Романа Калапача побоювались проведення сесії у Народному домі. Стебничани були обурені таким ходом подій. Залунали вигуки: мовляв, навіщо було збирати підписи за повернення Калапача, а тепер розглядати інше питання?

Секретар міської ради Геннадій Куцан, який вів сесію, спростував закиди Миколи Гориславського, нагадавши, що робота комісії була продовжена на одній із сесій. На допомогу п. Гориславському кинувся депутат Олег Ковальчин, який посилався на чинне законодавство. Натомість колишній мер звинуватив нинішнього виконуючого обов’язки міського голови в узурпації влади, бо, мовляв, не подано документів до Верховної Ради України про дочасне проведення виборів у Стебнику. Геннадій Куцан сказав, що таке подання є, але зараз триває суд за позовом Романа Калапача, так що у Києві ніяк не можуть розглянути цього питання.

Депутат Марія Губицька стверджувала, що не всі депутати, які підписали звернення, будуть голосувати за відміну рішення сесії від 31 жовтня минулого року. Як політичний тиск вона назвала вимкнення напередодні світла у гуртожитках.

“ЇМ НЕ ПОТРІБНА ПРАВДА”

Слово взяв голова тимчасової контрольної комісії Ігор Боднар. Він сказав, що їхня комісія не є слідчою, як обмовився Микола Гориславський. Вона змушена була засідати, бо колишній мер не провів засідання комісії, яку очолює, і яка би мала підготувати дане питання на сесію. “Їм не потрібна правда, - сказав Ігор Боднар, вказуючи на тих, хто хотів би відмінити рішення сесії від 31 жовтня 2008 року. - Вони хочуть колотити правдою”. Він запевнив, що тут немає самозванців, а тому опонентам не треба ображати депутатів, які проти такого рішення. Крім того, на його думку, це є проявом зверхності до громади.

І хоча комісія визнала недоцільним виносити це питання на сесію, за його розгляд проголосувало 16 депутатів із 21 присутнього. При цьому депутат Роман Юзефович зауважив, що не голосували ті депутати, які підписали листа з вимогою про проведення позачергової сесії.

Відтак увагою присутніх заволодів Орест Середницький. Насамперед він звично “пройшовся” по Асоціації підприємств і підприємців Стебника та газеті “Воля громади”, звинувачуючи їх мало не у всіх смертельних гріхах. Ми розуміємо, що панові Оресту не подобаються деякі публікації про його світлу персону, пов’язану насамперед з рейдерським захопленням меблевого магазину, але ж колись доведеться відповідати за свої слова і вчинки.

Орест Середницький розтлумачив стебничанам, чим він керувався, коли підписався під зверненням. Свого часу він критикував Романа Калапача (і голосував за його відставку - додамо ми). Він стверджував, що з приходом до влади Геннадія Куцана нічого у місті не змінилося, а міська рада не стала відкритішою. Він поставив під сумнів твердження, буцімто депутат Марія Губицька запропонувала свої 200 квадратних метрів в гуртожитку на Мельника, 4а Ощадбанку. Мовляв, п. Радзієвська з Дрогобича це заперечила.

Фактично депутат став читати лекцію, вдаючи із себе кришталево чесну людину, яка наставляє на “путь істинний”, і це не сподобалось стебничанам. Лунали вигуки: “Розкажи про меблевий магазин”. Аналогічне питання задав Орестові Середницькому і Геннадій Куцан, якому набридли безпідставні звинувачення на свою адресу. Але слухати “правдиву” історію з вуст депутата присутні вже не захотіли, тим більше що він зайняв чимало часу.

“СТЕБНИЦЬКА МІСЬКА РАДА Є ПРООБРАЗОМ ТОГО, ЩО НИНІ ВІДБУВАЄТЬСЯ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ”

З прихильністю стебничани вислухали виступ депутата Тараса Паньківа. Народний обранець має великий досвід, аби втрафити смакам будь-якої аудиторії. Він визнав, що і йому пропонували поставити свій підпис, але він відмовився. На його думку, якщо Калапач повернеться, він буде вирішувати не проблеми міста, а віддячувати тим депутатам, які за нього проголосували. Зокрема, поверне Ігоря Кузьмака до керівництва КП “МВУЖКГ”, а Орест Середницький не матиме проблем з меблевим магазином.

Негативно Тарас Паньків відгукнувся про діяльність Геннадія Куцана. Мовляв, той “керує не в той бік”. Він звинуватив його у створенні депутатської комісії, куди ввійшли “потрібні люди”, які поділили між собою гуртожиток на Мельника, 4 а. Депутат виступив за поіменне голосування, а ще запропонував розпустити міську раду. Тарас Паньків переконаний: якщо якісь партії хочуть повернути Романа Калапача, нехай скажуть про це, але тоді відповідальність за стан у місті ляже на їхні плечі.

Виваженим був виступ депутата Миколи Яковлєва. Він пояснив, що минулого року не голосував за відставку Романа Калапача, бо його обрала громада, а не депутати. Микола Яковлєв зауважив, що Стебницька міська рада є прообразом того, що нині відбувається у Верховній Раді України.

Не виговорившись на початку сесії, біля мікрофона знову з’явився Микола Гориславський. Він заявив, що зневажає Геннадія Куцана за те, що той “при підписі про “Рукавичку” взяв гроші”. Секретар міської ради закликав виступаючого відповідально ставитися до своїх слів, а вже після сесії у кулуарах заявив, що підготує судовий позов проти Миколи Гориславського за наклеп. Але депутат не вгавав. Він звинуватив Геннадія Куцана і його прихильників у тому, що “вони дерибанять об’єкти”, “наїхав” на депутатів Миколу Вариводу, Ольгу Мицак, а наприкінці сказав, що сесії нема, а є лише шоу. З останнім твердженням Миколи Гориславського варто погодитися. Але виникає логічне запитання: чи не він один з тих, хто долучився до цього шоу?

Виступ Миколи Гориславського зачепив за живе Ігоря Боднаря. Він сказав, що раніше ставився з повагою до нього, але тепер позиція колеги по депутатському корпусу є незрозумілою. Микола Гориславський звинувачує інших, але невже все так було ідеально, коли він керував містом? Скажімо, чому й досі люди не живуть в будинку на вулиці Курбаса, 1?

Депутат Богдан Гера, який, несподівано для багатьох, теж підписав листа про проведення позачергової сесії, сказав, що йому соромно за депутатів, за Геннадія Куцана. “Я не вірив, що київське шоу дійде до Стебника”, - підкреслив він. На його думку, господар вдома має всіх об’єднувати, а не виносити сміття з хати. Минулого року 25 депутатів проголосували за відставку Романа Калапача. Нині ситуація змінилася, бо, на думку Богдана Гери, Геннадій Куцан вніс розкол у депутатський корпус.

Звичайно, нелегко було Геннадієві Куцану вислуховувати такі звинувачення, а тому він видав ще одну інформацію: Ігор Говірко хотів бути першим заступником міського голови, а Богдан Гера - директором ринку. Звичайно, ті заперечили, але негативне ставлення до них з боку багатьох стебничан залишилося.

Депутат Ольга Гнатів заявила, що депутатський корпус - це жах. Вона сказала, що підписала звернення про позачергову сесію, але хотіла послухати на ній Романа Калапача, який не прийшов. Депутат запропонувала провести міський референдум щодо відміни рішення сесії від 31 жовтня 2008 року.

“НЕХАЙ ЄВРЕЙ ОЧОЛИТЬ СТЕБНИК”

Наслухавшись депутатів, стебничани з залу почали підходити до мікрофонів. Їхні виступи були набагато цікавішими і конструктивнішими, ніж депутатські. Один зі старших чоловіків сказав, що йому не байдуже, хто буде головою міста, бо він найближче стоїть до розподілу бюджетних коштів. На його думку, індикатором роботи стебницької влади є сміття. “Якщо у місті є сміття, то і у владі є сміття”, - підкреслив він. Стебницькі депутати, переконаний він, “переплюнули” народних депутатів України. Насамкінець поважний стебничанин жартома запропонував єврею очолити Стебник, якщо українці не можуть дати собі раду.

Депутат Ольга Мицак, відкидаючи закиди на свою адресу, говорила про депутатів-байкарів, казкарів і чудотворців. Депутат Микола Варивода дивувався, чому ініціатори проведення сесії не хочуть говорити по суті поставленого питання.

Чи не найбільше присутнім сподобався виступ молодої стебничанки Вікторії Стародуб. Вона назвала всіх депутатів злодіями, підкресливши: “Цирк поїхав - клоуни залишилися, мери міняються, а депутати ті самі, пора депутатам піти геть”.

Щось намагався сказати на своє виправдання Ігор Говірко, але своїм гулом невдоволення стебничани не дали йому договорити.

Колишній міський голова Іван Корнута запропонував: якщо Калапач повернеться, то відшкодування йому повинне бути за рахунок безпринципних депутатів.

В результаті поіменного голосування рішення про дочасне припинення повноважень Романа Калапача як міського голови не відмінили, причому ініціатори зібрання взагалі не голосували.

На сесії був присутній міський голова Дрогобича Микола Гук, якого Гагарінський суд Севастополя поновив на роботі. Проте Микола Петрович не мав наміру виступати і посередині сесії тихесенько покинув зал.

Люди розходились і були однозначними в оцінках: це не сесія, а шоу. Також вони негативно поставилися до депутатів - як до тих, хто захищав Калапача, так і до тих, хто був проти нього.

За межами обговорення на сесії залишилися проблеми сміття, ремонту доріг і дахів, екологічні проблеми “Полімінералу”...

Анатолій Власюк, стебницька газета «Воля громади»

Анекдот до теми. Вовк, Лисиця і Свиня впали у яму. Вовк запропонував Лисиці:“Давай займемося сексом, а Свиню з’їмо”. Дали Свині останнє слово. Вона щосили закувікала. Прибігли люди, застрелили Вовка і Лисицю, а Свиню витягли з ями. Помираючи, Вовк сказав: “Секс був, жратва була. Ні - шоу захотілось!”.

 

Є ще час?

ТАРАС ВАРИВОДА: “СТЕБНИК ПОВИНЕН БУТИ АБО МІСТОМ ОБЛАСНОГО ПІДПОРЯДКУВАННЯ, АБО СЕЛОМ”

У 1990 році, на переломі епох, коли закінчилась радянська влада і прийшла влада українська, стебничанин Тарас Варивода зробив фільм про Стебник. На жаль, про цей фільм забули.

Ми розмовляємо з автором фільму про тодішні й нинішні проблеми Стебника.

- Про що Ваш фільм?

- Фільм називається “Є ще час”. Тобто сама назва підводила до думки, що є час врятувати нам місто і взагалі, можна сказати, життя у Стебнику, тому що екологія страшенна. Фільм ознайомлюючий, загальний, але з акцентом на екологію, тому що найважливіша проблема для Стебника - це екологія. Це, нагадую, 1990 рік, калійний завод зупинився на реконструкцію. Перед тим, у 1983 році, - в цьому фільмі йде про це розповідь, - сталась аварія, відбулося забрудення річки Дністер, і тому подібне. Загроза й дотепер існує. Відштовхуючись від цієї аварії, я хотів показати, що Стебник із себе являє, і куди ми рухаємося. Реконструкція під знаком питання, купа порожнин, - це лише одна проблема Стебника.

- Але у фільмі мова йде не лише про екологію.

- Інша проблема - статус міста. Це складне питання, бо як місто Стебник не функціонує. Будь-які проблеми за нас вирішує Дрогобич. Суд, прокуратура, відділи освіти, культури, медицини знаходяться в Дрогобичі.

- Отже, ці всі питання Ви піднімали ще в 1990 році?

- Так, безумовно. Я піднімав ці питання у фільмі, аби розв’язати проблеми Стебника. Стебник повинен бути або містом обласного підпорядкування, або селом. Тоді відповідно - сільська культура, є церква, люди гуртуються навколо церкви, є відповідні традиції, і люди саме так живуть. А якщо місто - то живуть міським життям. А зараз ні міське, ні сільське життя - і ми маємо наркоманію, алкоголізм, ігроманію. Пройдіться центром міста - кого ви побачите? У нормальному місті в центрі зустрічаються насамперед люди творчого плану. А тут в основному зустрічаєш людей, які п’ють горілку. Тому у фільмі й піднято питання статусу міста.

- А інші проблеми?

- У фільмі піднято питання доїзду людей на роботу. І зараз ці проблеми ми маємо. У час “пік” маршрутки забиті, не їздять за графіком, люди стоять. Півгодини людина настоїться, поки доїде, скажімо, до Дрогобича. Ось майже 19 років минуло, а всі проблеми Стебника залишились. Або візьміть, наприклад, річку Солоницю. Колись у цій річці люди ловили рибу і купались. А зараз річка смердить. Як з цим можна миритися, коли ще в 1990 році ми це питання ставили, а проблема й досі не розв’язана? Чим всі ці роки займалися керівники міста, наша влада? Для чого ці люди приходять у цю владу? А від екології, погодьтеся, залежить і здоров’я людей.

- Скільки цей фільм триває?

- Близько десяти хвилин.

- Це був аматорський фільм?

- Цей фільм був знятий на замовлення Асоціації “Зелений світ”, можна сказати, фільм напівпрофесійний. Я транслював його у Дрогобичі. Було би добре, аби мешканці міста знову переглянули його і переконалися, що нічого не змінилося. Можливо, його треба перевести з відео на компакт-диски і розповсюдити. Показати його міській владі, у школах. Треба провести якийсь захід, щоби народ виховувався, щоби бачив усе.

- Не було у Вас бажання зняти інший фільм, своєрідне продовження попереднього, і показати нинішню ситуацію в Стебнику?

- Розумієте, якщо раніше я знімав цей фільм майже за рахунок власних зусиль, то зараз цього вже не зробиш. І справа навіть не у фінансах, які, безумовно, потрібні. Треба зробити якісний фільм, а відповідно потрібна якісна апаратура. Я ж знімав цей фільм як кінофільм. А зараз інші вимоги. Але чи вартує робити другу частину цього фільму? Розумієте, ми прожили певний етап совєтської влади. Маємо фільм, де показано, що ми маємо після совєтської влади. І кожна людина бачить, що ми маємо зараз. Люди самі здатні проаналізувати, що відбувається. А людина при владі може і щось змінити, якщо по-справжньому перейметься тими проблемами.

- Отже, за цей час ситуація змінилася на краще чи стала гіршою?

- За формою ситуація, звичайно, змінилась. Якщо ми не мали пам’ятника Тарасові Шевченку, то тепер маємо. Маємо свій прапор. Але по суті майже всі проблеми залишились - екології, статусу, культурного розвитку Стебника. Змінилося ще те, що замість калійного заводу з’явився базар, де народ може заробити копійку. Раніше заробляв на заводі, а зараз - на базарі. Ось і вся різниця. А в основному стебничани працюють у Трускавці, Дрогобичі, Львові та за кордоном.

Анатолій Власюк, стебницька газета «Воля громади»

ПРОБЛЕМИ ОСББ В СТЕБНИКУ

Цього тижня два голови об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) в місті Стебнику Володимир Возняк і Богдан Данилишин оголосили про свою ймовірну  відставку.

За їхніми словами, вони зіштовхнулися з труднощами, яких без допомоги влади подолати не зможуть. А влада фактично кинула їх напризволяще. Якщо минулого року ОСББ з міського бюджету виділяли хоч якісь кошти, то цьогоріч немає жодної копійки.

Володимир Возняк ніяк не може впоратися з вивезенням сміття. Як тільки він став головою об’єднання, то вивіз його за власний кошт. Але ж так довго продовжуватися не могло. Робота КП “МВУЖКГ” його не задовільняє. Він змушений був укласти угоду з дрогобичанами. Виходить дещо дорожче, але є гарантія, що не буде приписок, та й сміття вивозитимуть вчасно. Голова об’єднання має намір з 7 до 9 і з 19 до 21 го-дини, коли люди виносять сміття, поставити біля ящиків людину, яка би контролювала цей процес, а потім ящики будуть закриті на замок. Таким чином “чужинці” не зможуть викидати сміття будь-де. Окрім того, пластикові пляшки будуть збирати в окремі мішки, а, отже, все інше сміття компактно завантажуватимуть у контейнер.

У будинках, де головою об’єднання Богдан Данилишин, проблеми серйозніші. Так, скажімо, на Мельника, 5 вже майже два десятиліття у підвалах стоїть  вода. Будинок дав тріщину. Навіть не треба бути спеціалістом, аби зрозуміти,  до чого це може призвести. Можна зараз, звичайно, нарікати на тих, хто здав в експлуатацію цей будинок, хоча був очевидний такий сумний фінал, але  треба щось робити, аби не сталася трагедія.

Свого часу ОСББ задумувались як, власне, самостійні об’єднання, які зможуть самотужки - без ЖЕКів - розв’язувати свої проблеми. У багатьох випадках так, зрештою, і є. Наприклад, мої знайомі з Донецька стверджують, що вже давно забули про неефективну роботу ЖЕКів, а самі дають собі раду. Щоправда, там в об’єдна-ння входить чимало будинків, коли можна сконцентрувати чимало коштів на розв’язання тих чи інших проблем.

Що стосується Стебника, то, мабуть, влада повинна повернутися обличчям до проблем ОСББ і хоч трохи їм допомогти, аби ті з голів об’єднань, які були налаштовані на роботу, не розчаровувались у власних можливостях зробити людям добро.

Анатолій Власюк, стебницька газета «Воля громади»

Життя дорослих очима дітей

(У Єпархіальному музеї в Трускавці відкрилась виставка дитячих  робіт «Намалюй собі життя»)

Восьмого червня у Дрогобичі в Центрі душпастирства молоді відбулась попередня презентація експозиції та нагородження переможців конкурсу дитячого малюнка, у якому взяли участь понад 190 дітей різних вікових категорій з теренів Самбірсько-Дрогобицької Єпархії. Організатором конкурсу виступив НПФ «Покрова».

      Відкриття виставки пройшло 15-го червня. Воно розпочалося благословенням та привітальним словом Преосвященнійшого Владики Юліяна Вороновського,  Єпископа Самбірсько-Дрогобицького. У своєму виступі архиєрей зазначив: «Я дуже тішуся, що у нас є такі здібні діти, та щиро прошу батьків, аби підтримували та розвивали ці мистецькі обдарування у своїх дітях. Дуже добре, що під орудою дорослих вони роблять таку корисну справу, бо через малювання вони передають свій внутрішній духовний світ». Владика Юліян подякував усім дітям за участь у цьому конкурсі, а також своїми теплими словами заохотив їх до подальшої праці.

              Кожен творчий конкурс передбачає виконання творів згідно з певними критеріями. Цього разу від його учасників вимагалося розкрити тему, а також показати належний малярський рівень. Попередньо було обумовлено, що малюнки будуть виконані в різних техніках. Право вибору залишалося за дітьми, тож на конкурс, підсумки якого підводило авторитетне журі, хлопчики і дівчата представили акварелі, малюнки, виконані гуашшю, графіку, аплікації. На святі усі присутні мали можливість почути із уст переможців стислу розповідь про мотиви вибору сюжетної лінії та композиції малюнків,  а також про особливості роботи над творами.

 Серед найкращих майстрів пензля - Матківський Іван (с. Купновичі Самбірського району, 8 років), Склярська Ольга (с. Стрілковичі Самбірського району, 15 років), Пиж Ярослав (м. Борислав, 15 років). Лауреати конкурсу розповіли про те, яким вони бачать своє майбутнє, а також старість своїх батьків та родичів. Нагадаємо, що перед учасниками конкурсу було поставлене конкретне завдання та тема: через малюнок діти повинні були показати своє бачення старості. Дорослі ж мали намір проаналізувати, чи мають вони право жити так, як малюють діти. Як зауважили хлопчики та дівчатка, запропонована нова тема  є досить цікавою. Вона ставить перед ними нові завдання, відкриває нові перспективи у їхній творчості. Юні художники подякували організаторам виставки за можливість взяти у ній участь. Для багатьох дітей презентація та  виставлення власних робіт у музеї стало своєрідним творчим дебютом.

            На завершення свята на дітей чекав солодкий стіл, де вони мали змогу ближче познайомитися, щиро поспілкуватися і, звичайно ж, поділитись досвідом та творчими здобутками. А ми, організатори, бажаємо усім дітям не зупинятися на досягнутому, а розвивати свої таланти.

                    Тарас Шафран, директор Єпархіального музею

На світлинах автора: «Сон моєї бабусі», Ольга Склярська; «У старості є майбутнє», Ярослав Пиж; «Щоб гарну старість мати, треба замолоду подбати», Іван Матківський.

І пожежники вболівають за футбол

ВОЛОДИМИР ЛУЧКОВСЬКИЙ: “ТРЕБА, ЩОБИ МІСЬКИЙ ГОЛОВА І ЙОГО ЗАСТУПНИКИ БУЛИ СПОРТИВНИМИ ЛЮДЬМИ”

Серед палких уболівальників стебницької футбольної команди є і Володимир Лучковський, начальник державної пожежної охорони міста Стебника Дрогобицького районного відділу Міністерства з надзвичайних ситуацій.

- Ви маєте якийсь стосунок до спорту, до футболу, до футбольної команди? Чи Ви просто любитель?

- Крім того, що любитель, я є членом організаційного комітету спортивного клубу “Стебник”. Футбол люблю з дитинства.

- Ваше враження від гри стебницької футбольної команди?

- Результат футбольної команди залежить не тільки від уболівальників . Між іншим, є фан-клуб, який дуже підтримує нашу команду і на ви-їзді, і вдома. Дуже багато залежить від фінансування. І насамперед все залежить від міської влади. Ви самі знаєте, що Стебник не є якимось таким потужним містом, його не можна порівняти з Трускавцем, навіть з Бориславом, з Дрогобичем. Головне, щоби команда показувала результат, а в команді є люди, які хочуть грати, і стараються грати.

- Спортивний клуб “Стебник” - це ж не тільки футбол. На якісь інші види спорту звертаєте увагу?

- Так, звичайно. Оргкомітет регулярно збирається двічі-тричі на місяць. Крім питань футболу, піднімаються питання інших видів спорту. Говоримо про шахи, кік-боксинг, дитячий і ветеранський футбол.

- А колись у Стебнику і теніс був на високому рівні.

- Так, був і теніс колись, й інші види спорту, але зараз можна, наприклад, тільки настільний теніс організувати, а на корті - немає жодного майданчика. Наскільки я знаю, на сесіях депутати дають землю підприємцям, які хочуть зробити щось для спорту, для міста. Дають землю, а потім з’ясовується, що її використовують не за призначенням, а для чогось іншого.

- Чи є серед Ваших колег-пожежників любителі футболу? Чи маєте свою футбольну команду?

- Знаєте, спорт у нас занедбаний - як у державі, так і на місцевому рівні. Раніше у нас проходили спартакіади серед пожежних команд Львівщини, основним видом для нас був пожежно-прикладний спорт як професійний вид спорту. Щороку беремо участь у змаганнях в складі дрогобицької команди. Крім того, проходять змагання з волейболу, тенісу, раніше були - по городках, тепер є ще триборство, легка атлетика і плавання. Щодо футболу, то такої команди у частині немає, люди на своєму рівні як любителі грають, але, на жаль, з нашої пожежної частини немає представника, який би виступав за стебницьку команду.

- На Вашу думку, що треба для розвитку спорту в Стебнику?

- Насамперед треба, щоби міський голова і його заступники були спортивними людьми. Крім того, що у них дуже багато проблем, які стосуються доріг, і житлово-комунальних, і так далі, і тому подібне, треба просто любити футбол і йому більше уваги приділяти. І ще є одна ситуація. Раніше при міській раді була людина, яка відповідала за спорт. Вона зараз знаходиться у декретній відпустці, вже другий рік є вакансія, нікого не беруть

- Як останні футбольні матчі зіграла стебницька команда?

- На даний час наша команда зіграла вже шість матчів. Крім останнього матчу вдома, на виїзді граємо краще. Це називають команду тоді виїзною. Чи то слабкіші суперники були. Але я думаю, що хлопці не звикли до нового майданчика, який є біля шостої школи. Треба дуже підсилювати нашу команду. Її, по-перше, обов’язково треба підсилити в захисті і в півзахисті, ще би нам воротаря хорошого. На даний час ми граємо з одним воротарем. А якщо якась травма, нема ніякої заміни.

- Ваш прогноз: яке місце стебницька команда займе у цьому чемпіонаті?

- Коли була зустріч керівництва з командою, то перед футболістами не ставили конкретного завдання зайняти перше, друге чи третє місце. Головне, щоб команда виступила якнайкраще.

- Хто найбільше допомагає футбольному клубу?

- Найбільше, звичайно, фан-клуб, туди входять підприємці, водії. Крім того, хотів би відзначити директора шостої школи Марію Ярославівну Руднік, яка з задоволенням пішла нам назустріч, віддала стадіон біля школи, дозволяє  користуватися роздягалками і таке інше.

Анатолій Власюк, стебницька газета «Воля громади»

Перемога над лідером

ФК “СТЕБНИК” ЗДОЛАВ “ОЛІМПІЮ” ІЗ РАНЕВИЧ З РАХУНКОМ 6:1

Сьомого червня, в неділю, у районному чемпіонаті з футболу відбувся шостий тур.

ФК “Стебник” приймав одного з лідерів, який не зазнав ще жодної поразки, - команду “Олімпія” із Раневич.

Першими на футбольне поле вийшли юнаки. Команди грали у відкритий футбол, були гідні одна одної. Гра йшла до забитого м’яча: кому більше повезе. Повезло гостям, які святкували перемогу. Наша молодіжка зазнала першої поразки.

Потім вийшли на футбольне поле основні команди. Під час розминки було помітно, що наша команда налаштована на гру по-бойовому, хоче довести насамперед собі та вболівальникам: два домашні програші були випадковими, стебницькі футболісти в силі показувати красиву і добротну гру, перемагати будь-яку команду, - що і було зроблено на футбольному полі.

Команда, а не окремі футболісти, показала комбінаційний, тактично і технічно добротний, красивий футбол. Команда рухалась, команда грала, команда забивала м’ячі на будь-який смак.

Вже після першого тайму ФК “Стебник” вигравав з рахунком 4:0. Коли гості у другому таймі відіграли один м’яч, наша команда відразу наростила оберти і забила ще два м’ячі. З рахунком 6:1 стебничани перемогли у цій цікавій грі.

Хет-трик зробив один з кращих гравців нашої коман-ди Ігор Кісак, який за шість турів забив уже вісім м’ячів і є кращим бомбардиром ФК “Стебник”. Ще два м’ячі та дві результативні передачі на рахунку Олександра Куленича, який на минулорічному чемпіонаті був найкращим гравцем і бомбардиром. Це тішить, що він від гри до гри набуває свою оптимальну форму. Ще один м’яч уже в другій грі поспіль забив Олег Котик.

В цілому на полі було видно команду, яка може обіграти будь-якого суперника по чемпіонату і при цьому показати красивий футбол. Побачимо, чи й надалі наша команда буде стабільно грати і демонструвати результативний футбол, а вболівальників тішити перемогами.

Оргкомітет СК «Стебник»  (газета «Воля громади»)

На книжковій полиці. У 2006 році львівська «Галицька видавнича спілка» видала надзвичайно цінну книгу письменниці Оксани Керч, яка більше відома на еміграції, ніж в нас, на Україні. Роман «Наречений» розповідає про складні українсько-польські стосунки в міжвоєнний період. Розповідь ведеться від імені чотирьох головних персонажів роману – Люби Голубович, щирої львівської патріотки, Романа Пшиборовського, вихідця зі спольщеної родини, Вероніки та поручника Семена, її нареченого, які через історичні буремні лихоліття так і не змогли поєднати свої долі. Книга читається на одному подиху, в ній частково змальовані і жахіття міжвоєнних часів в під радянській Україні і, що головне – немає ненависті ні до поляків, ні до інших народів. Разом з тим авторка стоїть на твердій проукраїнській позиції, її націоналізмом не можна не захоплюватися. Інші твори Оксани Керч видавалися під її прізвищами по першому та другому чоловікові – Оксана Ласовська та Ярослава-Оксана Куліш.

В 30-х роках ХХ століття наймолодша львівська літературна богема об’єднувалася в гурток під назвою «Дванадцятка». В 2006 році в «Піраміді» вийшов однойменний альманах. І хоча абсолютна більшість імен є для читачів зовсім невідомі (навіть в Західній Україні і у Львові зокрема), вони варті того, щоб їх відкрити. Це Богдан Нижанківський, Зенон Тарнавський, Анатоль Курдидик, Ярослав Курдидик, Василь Гірний, Іван Чернява, Василь Ткачук, Володислав Ковальчук, Роман Антонович, Карло Мулькевич, Гануся Павенцька, Богдан Цісик і не лише вони. Від життя львівських бандитів та волоцюг («батярів») до шляхетських звичаїв, від найбільш високого до найприземленішого – спектр вражає. Чого лише вартує твір Івана Черняви «Екзекуція» про те, як діти під час гри повісили свого товариша, наслухавшись про «екзекуції» від дорослих.

Володимир Ключак

Незалежне видання «Трускавецький вісник». Всі права застережені. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск –   Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: E-mail: anda_panda@ukr.net, тел. 8-097-38-36-112. Публікація  в Інтернеті  - на  www.protruskavets.org.ua   – «Сайт Трускавця про Трускавець».

 

 
НОВИНИ  СТАТТІ Інтервю Репортаж ПДМ Архів 2008 Архів 2009 Вітання ФОТО Старий Трускавець Сучасне місто ОГОЛОШЕНЯ КОНТАКТИ Старий сайт Форум_ТВ
 
Lemky.com Каталог сайтів України