Хто володіє інформацією, той володіє світом!
Видається з 14 серпня 2008 року № 84 (110) від 13 листопада 2009 р.
Новини Трускавця та регіону
Відбулася чергова сесія міської ради
12 листопада, в четвер, проходила чергова сесія ТМР. Розпочалася вона о 10.00 і тривала до обіду. В зв’язку з наближенням виборів сесії ТМР щораз дужче набувають політичного забарвлення, амбіції домінують над прагматикою чи економічними питаннями. Родзинкою сесії став зрив одного з депутатів, який, не подаючи жодних аргументів, зі злістю «наїхав» на мера міста, який за словами цього депутата, не має жодних шансів знову стати міським головою Трускавця.
Стосовно епідемічної ситуації, то депутат від «Відродження», головний лікар міської лікарні Йосип Свіжинський заявив, що в Трускавці не було і немає жодної епідемії свинячого грипу, більше того – такий діагноз нікому не було встановлено ні за клінічними проявами, ні тим більше за даними лабораторних аналізів.
ОСББ “Шахтар» звертається по допомогу
Ситуація в будинку 84 по вулиці Стебницькій (ОСББ «Шахтар») є показовим прикладом безпорадності, а інколи і бездарності нашого комунального господарства. Абсурд – мешканці справно сплачують квартирну плату, а борг ОСББ лише за користування ліфтами та вивіз сміття значно перевищує суму в 10 тисяч гривень. Ціле літо навколо будинку навіть траву не було кому скосити. Внутрішній двір позаду будинку захаращений по саме нікуди. Проте є й «позитиви» – в ці дні в будинку напевно найтепліше в Трускавці, мешканці ОСББ «Шахтар» сплять при відчинених вікнах і не накриваючись. Можна лише уявити собі, які ж суми будуть в квитанціях за спожите тепло.
Найближчим часом мешканці ОСББ «Шахтар» планують побувати на прийомі в міського голови, сподіваючись допомоги міської влади у вирішенні наболілих проблем, а також обговорять можливість незначного підвищення квартирної плати – але люди хотіли б бути впевнені в тому, що їхні кошти йтимуть за призначенням, територія навколо будинку буде облагороджена, а борги вдасться погасити.
Байдужість до спільного майна, невміння бути господарем – такий висновок напрошується, коли аналізуєш ці всі моменти, складені в мозаїку безгосподарності. В ОСББ є правління, є голова ОСББ, з квартирної плати їм виплачують зарплату, нехай мінімальну, але ж можна хоча б скрутити в потрібний момент вентиль, щоб дармо не грітися зовсім не дармовим теплом. Голова ОСББ і передав би комусь свої повноваження, так немає кому. Тому окремі мешканці цього будинку звернулися до нашого «Трускавецького вісника» з таким дещо незвичним проханням – чи знайдеться в Трускавці господар, який очолить ОСББ «Шахтар», виведе будинок з боргової ями та зможе навести лад в ОСББ, адже тут так потрібна рука господаря, майстра, небайдужого менеджера. Звертаються мешканці будинку і з закликом до політичних сил міста, які теж можуть допомогти об`єднанню співвласників будинку.
Трускавець переміг, правда восторжествувала
10 листопада Апеляційний суд Львівської області виніс ухвалу, якою скасовано рішення суду першої інстанції і таким чином аукціон з продажу 17 га землі визнано дійсним, Модричі, інтереси яких представляла природоохоронна прокуратура повинні змиритися з тим, що ця ділянка землі є зовсім не їхньою. Подейкують, що найбільший інтерес в цій справі мав обласний депутат п. Говірко, відомий у Трускавці як бізнесмен, пов'язаний з фірмою ТКС. Поки що не відомо, чи подаватиме природоохоронна прокуратура касаційну скаргу. Нагадаємо, що якби і тепер Трускавець програв суд, як це було в першій інстанції, то могли б бути заблоковані рахунки міської ради, гроші, які вже витрачено, довелося б повертати, а звідки їх взяти? Тим часом рішення Апеляційного суду вже вступило в силу, повідомила начальник юридичного відділу ТМР п. Наталія Потічна.
Політики надіються на допомогу церкви
У Трускавці кожна з політичних сил міста хотіла б залучити на свою сторону духовенство, церкву, забуваючи, що церква повинна бути духовною структурою і не втручатися в політику. Так, нещодавно за сприяння однієї з громадських організацій видано церковні календарі, на яких вміщено інформацію саме про цю ГО, повідомляє наше джерело. Коштуватимуть ці календарі для парафіян по 2 гривні, кошт їх видання – 1 гривня.
З ліфтами не все так гладко
До нас звернулися мешканці ІІ під`їзду будинку 36 по вулиці Мазепи відносно неправдиво поданої нами інформації. Так, зі слів генерального директора КП «Наше місто» Ю. Алієва на одній з понеділкових нарад, до кінця року буде відремонтовано 4 ліфти, з них і в цьому будинку (Мазепи, 36), який є будинком санаторію «Джерело». Як нам вдалося з`ясувати, КП «Наше місто» дійсно планує відремонтувати один з двох несправних ліфтів, хоча цей будинок і не є на балансі цієї організації. Другий планують ремонтувати аж після Нового року. Перепрошуємо мешканців Мазепи, 36 за невмисне введення їх в оману, причиною цього стало неправильне витлумачення слів головного комунальника Трускавця.
Власна інформація
Вісті зі Стебника
- Депутати прийняли рішення здійснити додаткове нарахування премії у розмірі 20 відсотків посадового окладу міському голові, враховуючи об’єм робіт, виконаний ним у жовтні. Планується, що щомісяця це питання будуть розглядати на сесіях, оцінюючи ефективність роботи мера, а також визначаючи, на скільки відсотків мають зрости його загальні грошові винагороди.
- У вівторок, 10 листопада, на сесії Стебницької міської ради депутати обрали свого колегу Ігоря Говірка керуючим справами. Він повинен скласти депутатські повноваження. Також його введуть до складу виконавчого комітету. Раніше циркулювали чутки, що Ігор Говірко прагне обійняти посаду першого заступника міського голови, але з цього задуму нічого не вийшло, та й сам він від нього відмовився. Втім, як кажуть, ще не вечір, і з посади керуючого справами можна легко перескочити на посаду першого заступника міського голови.
- За словами першого заступника міського голови Богдана Асафата, минулої п’ятниці відбувся тендер на перевезення пасажирів по маршруту Стебник - Дрогобич. Перемогу здобули ті ж самі перевізники, що були до цього, фірми “Канзас” і “Сігма”. За тиждень, що минув, у перевезеннях нічого не змінилося: ті ж переповнені маршрутки, водії не дотримують графіків руху, особливо у ранкові, вечірні часи та у вихідні дні. А ще деякі водії беруть за проїзд по 2 гривні 25 копійок, хоча попередня постанова відмінена і проїзд коштує 1 гривню 75 копійок.
- Минулої суботи помер 33-річний стебничанин. Він став першою і, сподіваємось, останньою жертвою епідемії грипу в місті. За словами головного лікаря Стебницької міської лікарні Романа Пукала, інтенсивне лікування хворого не дало бажаних результатів. Смерть наступила внаслідок нетипової пневмонії. Станом на 12 листопада у Дрогобичі від ускладнень, викликаних грипом, померло 9 чоловік, а загалом по Україні 239.
Газета «Воля громади»
У Дрогобичі зроблять другу спробу продати універмаг на аукціоні
12 листопада сесія міської ради прийняла рішення про продаж аукціоні цілісно-майнового комплексу «Універмаг». Аукціон заплановано провести через місяць. Нагадаємо, що міська рада вже оголошувала аукціон з продажу універмагу, однак зголосився лише один охочий його придбати. Умова конкурсу залишається та ж – не менше, ніж 15 млн. грн. Як зазначив Микола Гук, продаж універмагу для міста має велике значення, оскільки ці кошти суттєво б поповнили бюджет розвитку, який виконаний лише на 20 відсотків.
Дрогобицькі депутати проголосували за підняття тарифів на водопостачання і водовідведення на 47%
12 листопада депутати Дрогобицької міської ради проголосували за підвищення тарифів на водопостачання і водовідведення на 47%. Проти цього рішення були лише троє: міський голова Микола Гук, депутати Віра Байса та Олександр Вуйко.
Нагадаємо, виконком Дрогобицької міської ради прийняв рішення про підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення, проти якого голосував міський голова Микола Гук і одразу його заветував. Це рішення було винесено на розгляд сесії. Першого разу, не зважаючи на триразові спроби проголосувати, рішення не набрало потрібної кількості голосів. Микола Гук видав розпорядження про винесення цього питання на громадські слухання, які через карантин у визначений час не відбулися. Як стало відомо, за вказівкою міського голови Миколи Гука в Дрогобицькій Ратуші готують проект розпорядження про зупинення дії прийнятого сьогодні рішення сесії щодо підвищення на 47 відсотків тарифів на водопостачання і водовідведення. Міський голова Микола Гук доручив начальникові фінансового управління Ігорю Пудлику провести аудит КП «Дрогобичводоканал».
Дрогобицький мер зарезервував собі посаду директора ринку
12 листопада на засіданні сесії міської ради кілька депутатів докоряли міському голові Миколі Гуку за те, що останнім часом він самовільно зробив ряд кадрових призначень у комунальній cфері, попередньо не обговоривши кандидатури на ці посади з депутатським корпусом. Крім цього, депутати поцікавилися у Миколи Гука чи є вже кандидатура на посаду директора КП «Дрогобицький ринок». Мер пояснив, що нещодавні призначення керівників у комунальній сфері він зробив у рамках своїх законних повноважень. Щодо вакансії директора ринку Микола Гук сказав: «Цю посаду я буду тримати для себе. За день перед тим, як піти, я призначу себе директором ринку».
Дрогобицьку міліцію очолив полковник Мирослав Заріцький
Сьогодні, 13 листопада, заступник начальника ГУ МВСУ у Львівській області Богдан Щур у Дрогобичі представив нового начальника міліції. Дрогобицький міський відділ ГУ МВСУ у Львівській області очолив полковник міліції Мирослав Заріцький, який працював начальником міліції у Жидачівському районі.
Нагадаємо, що колишній начальник дрогобицької міліції Денис Гусашвілі став першим заступником начальника Львівського міського управління ГУ МВСУ у Львівській області.
Іван Тихий, м. Дрогобич
Дрогобич готується до виборів
Коли у країні діяла мажоритарна виборча система, люди хоча б знали, кого обирають до місцевих рад. А тепер лише одні партії - з яких важко спитати, адже нема персональної відповідальності. Якщо один з депутатів втрачає свої повноваження (з будь-якої причини), то його місце просто займає наступний у списку. Тому подаємо для розгляду список депутатів діючої міської ради Дрогобича. Подаємо список у порядку спадання кількості депутатів від партії у міській раді:
1. "Наша Україна": Байса В.І., Войтович І.В., Галишин Р.З., Гладун А.В., Гушовата О.П., Іванців Б.М., Курчик Р.М., Моцяк О.С., Поточняк Р.М., Процик Л.П., Розлуцький І.М., Старосольський П.Р., Сятецька О.М., Фрелик Р.С., Ямелинець І.П.
2. "Батьківщина": Волошин Б.В., Вуйко О.Е., Гамаль Р.Н., Кузьменко С.Я., Летнянчин М.М., Ліщинський О.О., Мацюрак Д.П., Пукало О.М., Пукало Р.М., Сабат В.О., Суда П.С., Ших І.Б., Яким С.С.
3. "Пора": Бандрівськии Ю.П., Гринчишин А.Т, Кулина В.Р., Кучма Т.Я., Лазарів І.Я., Лепак В.В., Походжай М.М., Ворончак Г.О., Турчин М.Е., Фідик Л.К., Яводчак О.В.
4. Українська народна партія: Боянівський Ю.Я., Звір Б.І., Сидір Н.І., Скірко О.В.
5. КУН: Логін І.Л., Крайчик В.В., Пікуш В.М.
6. Партія промисловців і підприємців: Коростильов О.М., Макарець С.С., Мищатин Л.І.
До влади на Дрогобиччині можуть прийти колишні мери
Людина, яка хоч раз побувала на вершині влади, вже ніколи не відмовиться від спокуси повернутися туди знову. Влада засліплює, створює ілюзію могутності.
А, крім того, влада дає банальну можливість доступу до бюджетних коштів. Я не дуже вірю тим, хто хоче влади, коли вони кажуть, що йдуть туди заради блага інших людей.
Попри напругу, яка в найближчі три місяці виникне навколо президентських виборів, все ж основна увага місцевих лідерів і лідерчуків буде прикута до виборів міських голів.
А що ж відбуватиметься на Дрогобиччині? Є велика ймовірність того, що до влади у містах можуть повернутися колишні мери.
ШМІГЕЛЬСЬКИЙ
Володимир Шмігельський став міським головою Борислава як компромісна фігура, коли різні політичні сили перестав задовільняти перший демократично обраний мер Володимир Копись. Всі сподівалися, що, власне, як компромісна фігура він не довго керуватиме містом. Проте Володимир Васильович фактично відбув два терміни, аж поки бориславці не обрали іншого мера.
Після цього він надовго затримався в Дрогобицькому районі, працюючи зараз на посаді першого заступника голови райдержадміністрації, але ніколи не відкидав думки про повернення до Борислава. Мешканці міста нафтовиків уже могли призабути, що він був звичайнісінькою сірою мишкою на посаді мера і нічого суттєвого для Борислава не зробив.
Шанси повернутися в омріяне крісло у нього великі. Зменшити їх може лише те, що в Дрогобицькому районі він очолює таку одіозну структуру як “Єдиний Центр” під патронатом Балоги.
ТУСТАНОВСЬКИЙ
Для багатьох було несподіванкою, що міським головою Борислава став Микола Тустановський. Він ніколи не був першим керівником на підприємстві, хоча й мав великі амбіції.
За великим рахунком, йому теж не вдалося зробити нічого суттєвого для Борислава, а вже після свого мерства він прославився тим, що очолив міську організацію соціалістів. Ці дві обставини значно зменшують його шанси повернутися в керівне крісло.
УДОВЕНКО
Іван Удовенко належить до когорти так званих “червоних директорів”. Він міцний господарник. За час своєї каденції почав виконувати програму з ліквідації загазованості у Бориславі, що є найбільш суттєвою проблемою для міста, але не встиг її завершити. На другий термін його не обрали.
Суттєво зменшують його шанси стати мером вік (Іванові Васильовичу пішов 69-ий рік) і те, що він очолює у Бориславі міський осередок Партії регіонів. Проте, на відміну від інших колишніх мерів, він уже публічно заявив, що буде балотуватися на посаду міського голови.
РАДЗІЄВСЬКИЙ
Чи не найбільше шансів серед колишніх мерів Дрогобича має Олексій Радзієвський. Принаймні, різні соціологічні опитування пророкують йому перемогу. Його пам’ятають насамперед як міцного господарника і як людину, яка відкривала у Дрогобичі пам’ятники – зокрема, Степану Бандері.
Негатив може відіграти його належність до Партії регіонів, хоча він і відійшов від нинішнього його керівництва.
ЛУЖЕЦЬКИЙ
Не полишає задумів вернутись у керівне крісло й Михайло Лужецький. В нього залишилося чимало нереалізованих планів, він має свій сталий електорат, хоча й порозгублював багатьох членів своєї команди.
Колишній мер не засвітився у жодній політичній силі, й це, мабуть, єдиний його позитив у нинішній ситуації.
МАТОЛИЧ
Колишній мер Трускавця Богдан Матолич нині працює в обласній держадміністрації. За сім років трускавчани встигли забути його негативи і позитиви, так що він може спробувати повернутись у крісло міського голови міста-курорту.
Щоправда, циркулюють чутки, що Богдан Матолич може спробувати свої сили у боротьбі за крісло мера Дрогобича, але все залежить від вибору, який він зробить сам.
ПЕЦЮХ
Найімовірнішим претендентом на мерську папаху в Стебнику є колишній міський голова Василь Пецюх. Стебничани пам’ятають його добрі справи і жалкують, що замість нього обрали нинішнього мера Романа Калапача. Зважаючи на те, що від Стебника у значній мірі залежить, хто стане мером Дрогобича, Василь Пецюх може зважитися на те, аби балотуватися на мера … Дрогобича.
Отже, як бачимо, є велика ймовірність того, що до влади у містах Дрогобиччини можуть повернутися колишні мери. Звичайно, вибір за мешканцями, які розчаровані роботою нинішніх міських голів. З іншого боку, навряд чи повернення колишніх мерів зможе позитивно вплинути на розвиток міст. Якщо це станеться, то мова радше йтиме про тупцювання на місці, а не про поступ. На жаль, молодше покоління є здебільшого авантюрним, а тому не викликає довіри у більшості громади того чи іншого міста й сприятиме поверненню до влади колишніх мерів.
Анатолій Власюк, www.drohobych.com.ua
Документальний фільм про Єпархіальний музей
Нещодавно з`явився документальний фільм про Єпархіальний музей, що був знятий стебничанином п. Романом Вариводою, який зараз з сім’єю проживає в Португалії. Цього літа, будучи у відпустці та відвідуючи свій родинний дім, він також завітав до нашого музею. П.Роману дуже сподобались відвідини нашого музею та він запропонував зробити безкоштовно фільм про наш музей. Це, звичайно, не є високопрофесійний фільм, але без перебільшення надзвичайно гарний та цікавий. Фільм розпочинається коротенькою історією Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, пізніше іде розповідь про співзасновника та мецената музею д-ра Романа Смика. Друга частина фільму розповідає коротеньку історію музею, а також робиться акцент на головні раритети музею(копія грамоти Берестейської унії, мощі св. Йосафата Кунцевича, накидка, антимінс Митрополита Андрея Шептицького, тюремна подушка та особисті речі Патріарха Йосифа Сліпого і т. д.), на завершення фільму іде огляд виставкових залів музею, в яких регулярно виставляються нові та цікаві роботи переважно сакрально характеру. Тривалість фільму 28 хв.
Бажаючих завантажити безкоштовно цей фільм просимо користати по даному посиланню (це посилання фільму про Єпархіальний музей на безкоштовне скачування): http://hamstershare.com/dload/5cd0fab21b58bc372a9c349a1867e115
Тарас Шафран, директор Єпархіального музею в м. Трускавці
Засідає міськвиконком
У четвер, 12 листопада, з 16.00 до 18.00 проходило засідання трускавецького міськвиконкому. Два основні питання, які розглядалися – це «Про підсумки фінансово-господарської діяльності міста Трускавця за 9 місяців 2009 року» (доповідач – Заверюха Марія Романівна) та «Про організацію робіт по благоустрою міста Трускавця в зимовий період 2009 – 2010 років» (доповідач – Стечкевич Василь Мирославович).
Ось окремі дані зі звіту: збір платежів становить 94 мільйони 314, 5 тисяч гривень. Найбільш сумлінні платники податків – санаторії «Молдова», «Карпати», «Дніпро-Бескид», «Шахтар», клініка професора Козявкіна. Недоїмки є по 12 підприємтсвах. Основні борги – по ПДВ. Найбільший боржник в цьому плані – КП «Наше місто» (1 мільйон 37 тисяч). До місцевого бюджету надійшло 86, 8% від запланованого. Фактично зменшилися всі надходження порівняно з 2008 роком. Єдиний позитив – стан реалізації платних послуг. На це вплинуло вивільнення працівників ( 606 чоловік за 9 місяців 2009 року) та переведення працівників на неповну ставку. Дозволимо собі тут додати, що ця цифра ще збільшиться за останній квартал – через безглузду політику з псевдо-епідемією скорочення продовжуються, подібно як і переведення на половину ставки.
Видатки бюджету становлять 63 193, 9 тис. грн., в тім видатки загального фонду – 38 179, 9 тис., а видатки спеціального фонду – 25 014 тис. грн. По всіх установах видатки освоєні на 90 – 95%, фінансувалися лише захищені статті (зарплата, харчування, медикаменти, енергоносії). За рахунок субвенцій з державного і обласного бюджетів понад 5 мільйонів гривень пішло на пільги і субсидії, майже 3 мільйони на благоустрій, 34 тисячі – на капремонт житлового фонду.
Видатки бюджету розвитку за 9 місяців склали 25 мільйонів 14 тисяч гривень. В двох підприємств, які в Трускавці займаються зовнішньоекономічною діяльністю – мінусове сальдо зовнішньої торгівлі. Знизились обсяги перевезень – вантажні склали 24, 8 тисяч тон, що становить 30, 9% від аналогічного періоду минулого року, а пасажирські автотранспортом – 374 тисячі пасажирів (69, 9%). Як ми вже зазначили вище, зріс обсяг реалізованих послуг (116% від минулого року), але знову ж таки – останній квартал зіб`є цю позитивну динаміку.
Недовиконані плани по ліжкомісцях основних оздоровниць та дрібних вілл та пансіонатів.
Станом на 1 жовтня у Трускавці – 721 юридичних осіб-підприємців і 2083 підприємців – фізичних осіб. В місті є 138 торгівельних закладів, 68 закладів громадського харчування, 50 закладів побутового обслуговування. Мешкає в нашому місті 25 281 людина, а постійно – 21 290. За 9 місяців народилося в Трускавці 169 немовлят, померло 150 людей, таким чином природній приріст – 19 осіб. Всього ж приріст (за рахунок так званої позитивної міграції) – 31 особа.
З 290 безробітних 221 отримували допомогу, всього їм виплатили 1 мільйон 239 тисяч гривень, що в середньому становить на місяць на 1 людину 624 гривні. Замість запланованих 1400 було створено хіба 491 робоче місце (35% від запланованого).
До пенсійного фонду поступило 34 992, 3 тисячі гривень. Кількість пенсіонерів зросла на 32 особи і становить 5 469. Працюючих є 15 235 чоловік, з них 14 049 штатні, а 976 – по договору найму. Скоротилася середня зарплата по місту – з 1216 до 1040, причина вказана вище – переведення працівників на менші ставки (75 чи 50%). По області за рівнем зарплати ми на передостанньому місті, гірше хіба в Новому Роздолі.
4,5 мільйонів гривень виплачено допомоги сім`ям з дітьми. З місцевого бюджету допомоги малозабезпеченим надано на суму 289, 1 тисяч гривень. 145 сімей отримували субсидії, в середньому на місяць по 104 гривні.
Заборгованість по комунальних послугах (всіх) становить 5 мільйонів 322, 6 тисяч гривень, найбільше – за тепло., трохи менше (1 613) за воду, а 934 тисячі за квартплату. Загальний борг населення – 4 мільйони 301 тисяча гривень. Проте це не такі й погані показники – заборгованість зменшилася на 607, 7 тисяч. Натомість заборгованість по зарплаті складала на 01.10.09 759, 5 тисяч гривень, найбільше – по КП «Наше місто».
Пан Стечкевич зачитав проект рішення по підготовці міста до зими, яке виконком прийняв без обговорення. Ішлося там про запаси піскосуміші, готовність снігоочисної техніки, прибирання прилеглих територій санаторіями та підприємствами, доручення Алієву, Возняку, Стечкевичу, Гурбі, Знахоренку, іншим відповідальним особам. На випадок різкої зміни метеоумов працюватиме комісія в складі Марченка, Колотелюка, Пастернака та Гайдука (заступник мера, з УЖКГіБ, по транспорту та з ДАІ)
На закуску виконком розглядав дрібні питання різнопланового характеру – впорядкування поштової адреси на Лисенка, 23 (гр. Білий), про внесення змін та продовження терміну дії інвестиційного проекту від СГК «Дніпро-Бескид», касують посаду няні-санітарки, а впроваджують посаду помічника вихователя, щоб люди могли мати більшу (хоч трішки) зарплату, про організацію викладання предмету «Захист Вітчизни» (колишнє ДПЮ). З квартирної черги знято 27 осіб в зв`язку з покращенням житлових умов, виїзд чи смерть, а вписано на чергу 2 нових (всього на черзі – 427 осіб). Було надано ряд дозволів на переоформлення договору найму, на розробку містобудівного обґрунтування, про надання містобудівних умов та обмежень, про демонтаж гаражів на Дрогобицькій позаду міської ради, по субсидіях та по списанню боргів п. Мітран, в якої в сім`ї двоє дітей – інвалідів з дитинства. Питання врегулювання місць стоянки гужового транспорту перенесли на наступний виконком, який збереться через 1,5 – 2 тижні.
Останнє питання, яке розглядали – по конкурсу перевізників внутрішньоміських маршрутів №№ 1 та 2, який проводитиметься в кінці лютого – на початку березня наступного року.
Андріан Марічик
Закриваємо «справу мисливців»
Сьогодні втретє порушуємо тему мисливців та конфлікту, який виник в їхньому середовищі. До нас звертаються читачі, які кажуть, що ця тема вже їх «задовбала», тому сподіваємося, що це востаннє ми «напрягаємо» мисливською тематикою наших читачів. Проте не написати ми не могли – як реакція на збори «Лісівника» в четвер, 12 листопада» в «мисливському» кабінеті фірми «Арко» відбулися збори так званого «мисливського кола». Про це – наша мова.
Отже, на початок зборів наш журналіст спізнився, проте не спізнився на головне – «розбір» мало не по абзацах сумно- чи славнозвісної статті про Лозінського. Найдужче перепало на горіхи за вжиті там вирази «російський капітал», «олігарх», «рейдерська атака», «непристойна афера», «конфронтація» та інші. Було зазначено, що з понад 200 мисливців, зареєстрованих у Трускавці, лише 4 є членами «Лісівника», значно більше належить до УТМР. Пролунала теза і про те, що «Лісівник» створювався в часи Фурдичка. Опиралися на дані, взяті в КРК обласного відділу «Лісівника», багато говорили про неефективне господарювання «Лісівника», хоча згодом було вирішено не вносити конфронтацію між різними товариствами мисливців, а навіть пролунала порада всім вступати в той же «Лісівник».
Ідея мисливського кола, в яке прагнуть втягнути трускавчан, не нова – аналогічні товариства існують в Польщі, Угорщині, Словаччині і на них нам треба рівнятися – так було сказано на цьому зібранні. Наводилися цифри, що в Угорщині полюють на рік 70 тисяч голів кабана, а в Україні 2 300, що в Угорщині полюють на рік 8 300 голів лані проти 13 в нас і інші подібні цифри. Основний акцент робився на тому, що в нас ніхто не займається молодими мисливцями, з мисливцями на пенсії, було запропоновано всім бажаючим приєднуватися до товариства і приходити щосереди в «Арко» на 17.00, а о 18.00 починалися б такі зустрічі. Присутні витлумачили по-своєму слова, що тут є молода секретарка, яка відкриє двері і це дещо присутніх розвеселило.
Про згадуване нами мисливське господарство «Тустань» в Сколівському районі сказано, що воно по Україні 23 з 800 мисливських господарств і що звір йде не з національного парку «Сколівські Бескиди» до них, а навпаки, риковисько оленя почалося в Національному парку 3 роки тому, відколи звіра почали годувати. Було теж ск5азано, що диких кабанів там годують кукурудзою. Відносно російського капіталу, то Р. Козир, який на зборах виступав чи не найбільше, сказав буквально таке: «Я готовий стояти на в`їзді в Трускавець і цілувати руку кожному, щоб сюди лише прийшли російські гроші. І не лише російські, але і польські, і німецькі. Я буду відстоювати інтереси мисливців. Не маю нічого проти «Лісівника», але маю проти способу його ведення господарства». Найактивнішими спікерами зборів були пп. Козир, Черняк, Снятинський.
Друга частина зборів (коли присутні вилили всю свою злобу, спрямовану проти нашого журналіста, якого вони подумки розривали на шматки, як дичину) була присвячена обговоренню Статуту новоствореної ГО. Це буде неприбуткова організація. Головою правління товариства обрано Снятинського Ігоря Зеноновича, його заступниками – Олега Біласа та Ігоря Бедевельського. Ревізійну комісію очолив Черняк Сергій Володимирович. Додаткову посаду ловчого кола (на громадських засадах) запропонували Романові Міньку. Зі старших мисливців до слова попросили Літовченка та Ліцковича.
Найдовше обговорювали назву ГО. Валентина Гук, дружина мера Дрогобича та колишня працівниця (журналіст) провладної трускавецької газети «Франкова криниця», яка тепер переметнулася до ГО «Рада міста», пропнувала назвати ГО «Лицар лісу», але її не підтримали. З іронією звернулися до нашого представника, мовляв, яка ваша думка. Нашу пропозицію назвати це творіння «Трускавецькі мисливці» теж не прийняли. Хотіли назвати і «Ласки», і «Бобовищі», і «Біла Кирниця», і «Зомбіки», і «Бондарки» - все марно. Назву «Трускавецькі лови» відкинули, бо, мовляв, опоненти будуть перекручувати, назвуть «леви» чи якось інакше. Врешті дійшли до спільного знаменника і назвали Трускавецьке Товариство Мисливців «Міський ліс».
Інші порушені питання: ніхто так не дбає про охорону природи і не робить для цієї справи так багато, як мисливці, про угіддя «Лісівника» мова не йде (принаймні поки що), на зустрічі в кінці жовтня були не лише молоді мисливці, але й ті, які мали понад 20 років стажу, в нашому лісі можна зустріти лише бродячих псів, котів, ворон, сорок та браконьєрські петлі, мисливство не потребує шалених грошей, а копіткої праці любителів цієї справи та інше.
До честі цього зібрання, на ньому не лунало жодної критики на адресу чинного трускавецького мера Лева Грицака, теж мисливця, а керівник «Арко» сказав, що голова полював і в нього, в його приватному мисливському угідді (є знимка). До речі, присутніх на наступний раз закликали принести свої мисливські фотографії та підготувати для молодих якісь розповіді про різні пригоди та історії, які траплялися на полюванні.
Ну що ж, таким чином «справу мисливців» у нашому виданні закрито, нехай тепер мисливці Трускавця та околиць чубляться чи любляться без нашої участі, ми свою благородну чи чорну (це як з чиєї точки зору) справу зробили. Вдалого Вам полювання, шановні мисливці з «Лісівника», з УТМР та з «Міського ліса» і всі, хто не входить в жодну організацію. Нехай звір плодиться, а мисливці «балуються». До речі, якщо Ви хочете попробувати дійсно смачні справи з дичини, то Ви у Трускавці їх можете знайти у ресторані «Мисливський рай». Нагадаємо, що «Лісівник» в найближчому майбутньому ще раз збереться на збори. Таким чином серіал далекий до завершення, проте дивитися мисливсько-трускавецьку «Санту-Барбару» далі нам щось неохота. На цьому все.
Володимир Ключак
Свобода слова по-калапачівськи
У вівторок, 10 листопада, відбулася чергова сесія Стебницької міської ради.
Не встигли депутати проспівати Гімн України, як міський голова Роман Калапач звернувся до мене і сказав, що не запрошував на сесію. Відтак він заявив, що я односторонньо висвітлюю події у газеті, а тому запропонував депутатам проголосувати за те, чи можу я залишитись у сесійній залі. За це проголосувало 14 депутатів з двадцяти присутніх, що дало підставу Романові Калапачу наполягати на тому, аби я залишив сесію. Дивна арифметика, коли меншість приймає позитивне для неї рішення.
Мої слова про порушення Конституції України та Законів України щодо свободи слова були проігноровані міським головою, який заявив, що, мовляв, у Стебнику депутати мають право приймати рішення, які вважають за необхідне.
Коли за мене заступилися деякі депутати, Роман Калапач дав задній хід. Він згадав про депутатський запит щодо цього питання, не озвучивши його і не назвавши прізвища народного обранця, але заявив, що попередньо це питання не розглядалося, а тому, мовляв, “Анатолій Власюк може залишитися”. Проте це викликало збурення серед тих шести депутатів, які підтримали мера у цьому питанні. На знак протесту проти порушення чинного законодавства я покинув сесію сам, побажавши депутатам плідної роботи.
А тепер хочу пояснити читачам газети, що ж насправді сталося.
Роман Калапач і депутати порушили Конституцію України, декілька Законів України. На мою думку, їхні діяння підпадають під статтю 174 Кримінального кодексу України.
У статті 34 Конституції України сказано, що кожному громадянинові гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати (підкреслюю: вільно, без обмежень!), зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Отже, насамперед, я вважаю, що порушили мої конституційні права.
Хочу зазначити, що мова йде не лише про право журналіста на інформацію. На це має право будь-який громадянин України. А коли цього у Стебнику не може зробити журналіст, то я сумніваюсь, що це під силу будь-якому членові стебницької громади.
Окрім того, мені не дали можливості виконати свої професійні обов’язки. В Законі України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” мовиться, що журналіст має право на вільне одержання (знову підкреслюю, що мова йде про вільне, без обмежень, одержання інформації), використання, поширення (публікацію) та зберігання інформації. Він також має право відвідувати державні органи влади, органи місцевого і регіонального самоврядування, а також підприємства, установи і організації та бути прийнятим їх посадовими особами. Отже, я діяв виключно в рамках чинного законодавства, подобаються мої публікації можновладцям чи ні.
За останні роки також була прийнята низка законів, в яких йде мова про захист журналістів від посягань можновладців. Незнання цих законів не звільняє Романа Калапача і депутатів від відповідальності.
Я вважаю, що Роман Калапач і стебницькі депутати перешкоджали моїй законній професійній діяльності журналіста.
У статті 171 Кримінального кодексу України зазначено, що умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, а переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.
Я вважаю, що в даному випадку мали місце переслідування за критику і попередня змова групи осіб.
Читачі нашої газети знають, що я написав чимало критичних статей на адресу Романа Калапача, депутатів Ігоря Кузьмака, коли він непрофесійно виконував обов’язки керівника КП “МВУЖКГ”, що призвело до катастрофічної ситуації з вивезенням сміття, Ореста Середницького, який спричинився до прихватизації меблевого магазину, інших народних обранців.
При цьому хочу зазначити, що, наприклад, Ігор Кузьмак неодноразово виступав на сторінках газети і мав можливість висловити все, що він думає, так що якихось порушень з мого боку щодо свободи слова не було. Я давав пропозиції Оресту Середницькому висловитися з приводу ситуації щодо меблевого магазину, поповнення скарбниці міста, оскільки він є головою бюджетної комісії, але він не скористався своїм правом. Аналогічно цим правом міг скористатися після свого повернення в міську раду і Роман Калапач, але не зробив цього. Свого часу він давав інтерв’ю газеті й висловлював свої думки, так що, знову ж таки, порушень свободи слова з мого боку не було. Навпаки, Роман Калапач, Ігор Кузьмак, Орест Середницький та інші депутати, про яких я писав критичні статті, фактично змовились, аби позбутися на сесіях незручного журналіста.
Скажу чесно, якби мова йшла лише про мене особисто, я би плюнув на цю справу. Я некомфортно себе почуваю в оточенні Романа Калапача і стебницьких депутатів. На моє глибоке переконання, вони дорвалися до влади, аби вирішувати свої особисті питання.
Але мова не йде про мене. Своїм незаконним рішенням Роман Калапач і депутати позбавили стебничан інформації про те, що, власне, відбувається у стінах міської ради. Можновладці можуть не погоджуватися з моєю думкою чи думками стебничан, які критично налаштовані проти них. Але вони повинні усвідомити, що ніхто не дозволить тим, хто виступає буцімто від імені народу, порушувати конституційні права цього самого народу.
Мені не потрібно вибачень від Романа Калапача і депутатів, які проігнорували Конституцію й закони України. Я хочу, щоб вони самотужки врегулювали ситуацію, що склалася. Якщо цього не станеться, я змушений буду діяти в рамках чинного законодавства.
Читачам газети хочу повідомити, що без інформації, в тім числі й про діяльність і бездіяльність Романа Калапача і депутатів, вони не залишаться. Свобода слова – всенародне надбання, аби ми відступили під натиском можновладців, які таємно від людей хочуть вирішувати свої меркантильні інтереси. Разом ми переможемо. Сподіваюся, що наступного року ні Роман Калапач, ні цей депутатський корпус уже не будуть при владі.
Анатолій Власюк, газета «Воля громади»
Цікава особистість
Стебницький двірник став президентом
Стебничанин Сергій Розора – відома особистість. Він має свої погляди на життя, вирізняється неординарними вчинками. Думаю, що нашим читачам буде цікаво ближче познайомитися з ним.
Чому він добровільно склав з себе повноваження депутата Дрогобицької міської ради? Як треба оздоровлюватися, щоби прожити до глибокої старості? Якими він хоче бачити своїх чотирьох дітей? Про це і не тільки – в екслюзивному інтерв’ю Сергія Розори газеті “Воля громади”.
«Африканським племенам легше, бо банани самі ростуть»
- Розкажіть, будь ласка, про себе. Де Ви народились, навчались?
- Народився в Стебнику, вчився в сьомій школі. Закінчив фізико-математичний факультет Дрогобицького тоді ще інституту. Відслужив в армії, повернувся додому в 1987 році.
- Працювали у школі за спеціальністю?
- В школі не працював. Справа йшла до розвалу Союзу, я почав трошки торгувати, багато їздив, був на Сході України, в Польщі, возив товари із Німеччини, а потім вже в Україні налагодив торговельну діяльність, зокрема, у Дрогобичі. Відтак викупив у Трускавці приміщення ательє.
- Але з ательє нічого не вийшло?
- На жаль, ні. Закупили обладнання, почали працювати, але товар не був рентабельним. Тоді ми вирішили ательє переобладнати під готель. Зараз маємо також виробничі приміщення у Дрогобичі, але вони не задіяні, бо там нема комунікацій. У Бориславі налагодили виробництво масажерів.
- Від торгівлі Ви перейшли до виробництва?
- Зараз основне не торгувати, а створити робочі місця у виробництві, щоби виробляти матеріальні блага. Без економіки не буде ніякого розвитку в Україні, виробництво – це майбутнє України. Якщо ми не будемо займатися промисловим і сільськогосподарським виробництвом, то скотимося на рівень Африки. Але африканським племенам легше, бо банани самі ростуть, а нам треба бульбу посадити і поля обробити.
«Мене «бульдозером» прозвали, щоб я йшов напролом»
- Чому Ви пішли у політику?
- Політика – то дуже гучне слово. Хочеться, щоб розвиток країни йшов у правильному напрямку. Тому кожна людина, яка хоче жити у цивілізованій країні, повинна намагатись щось змінити, щоб розвиток ішов у правильному руслі. Коли в 2004 році Янукович захотів стати президентом, звичайно, тоді дуже багато людей, які були далекі від політики, побачили перспективу, яка могла чекати на їхню країну, зачепити їх бізнес зокрема, - і стали на захист помаранчевої коаліції. На жаль, вона, звичайно, не виправдала довір’я людей і не виконала жодних обіцянок, даних на Майдані. Якраз після помаранчевої революції я говорив активістам “Пори”, до яких приєднався, - Миколі Походжаю, Святославу Сурмі, Юрію Кондратюку, - що треба створити громадську організацію, поки є активними чесні люди, які проявили себе в критичний період. Треба було об’єднати їх у громадську організацію, щоби впливати на розвиток у регіоні. Але мені тоді сказали: “Ми свою місію виконали. Далі воно само піде”. А потім спритні люди скористались моментом і створили собі політичний фундамент, як лідер “Пори” Каськів. І вже на місцях потягнулися до “Пори” різні люди, які мали певні прагматичні інтереси.
- Хто Вас переконав, що треба йти у депутатський корпус Дрогобицької міської ради?
- Просто “Пора” склала список з двадцяти чоловік.
- Ви яким були?
- Я був дванадцятим. Думав, що номер нереальний. Думали, що максимум до десяти будуть депутатами, а далі просто так ставили для підвищення рейтингу партії. Я пішов, бо думав, що хтось за мене проголосує, і це піде на користь спільній справі.
- І скільки депутатів мала “Пора”?
- Пройшло одинадцять.
- А як Ви дванадцятий стали депутатом?
- А один депутат був переді мною, але він пішов в іншу раду. Там були тертя навколо мого імені. Один наш однопартієць хотів потрапити до обласної ради, але не пройшов, йому треба було, щоб я відмовився, звинуватив мене в аморальності. Але це все вже позаду.
- І в чому полягала Ваша аморальність?
- Я пропонував, щоб кожен з наших кандидатів у депутати приходив до наших палаток і працював, щоб люди знали: це Походжай, а це Розора. Потім я профінансував молодіжні дискотеки, а мене звинуватили в тому, що на них хтось побився. Ніби я винен, ніби там міліції не було.
- В якій депутатській комісії Ви працювали?
- Мені запропонували піти у земельну комісію, бо там треба було “бульдозера”. Мене “бульдозером” прозвали, щоб я йшов напролом. Але з нашої фракції в земельну комісію взагалі нікого не пустили, бо депутатська більшість – “Наша Україна” і БЮТ – захотіла мати лише своїх представників. Розори їм не треба було в земельній комісії, вони й без мене уміли землю ділити. Вони, знаючи мій характер, розуміли, що я буду їм заважати. Влаштували рейтингове голосування, і сталося так, що я не потрапив в цю комісію, бо так дуже хотіли ділити землю.
«В Україні керують газові «барони», шоколадні «зайці», пивні та горілчані «королі» й фармацевтична мафія»
- Ви займалися розробкою стратегічного плану розвитку Дрогобича. Чому з цієї затії нічого не вийшло? Адже це була одна з передвиборчих обіцянок “Пори”.
- Вийшло так, що ми написали програму, програма була затверджена, але міська влада взагалі тим не цікавилася, ніхто на наші засідання не приходив. Хоча, я вважаю, що для будь-якого населеного пункту основним є стратегічний план розвитку. Стратегічно треба вирішувати питання. Питання виникне завтра – як, наприклад, пандемія грипу. Про пандемію грипу ми попереджали двічі. Я, крім усього іншого, видаю ще журнал “Секрети довголіття”. В одному з номерів уміщена стаття “Як уникнути пандемії грипу”. Майже три роки тому ми писали про те, що треба зміцнювати імунітет, що з його зменшенням пандемія буде глибше проходити, і таке інше. Але в нашій країні нема стратегічного мислення, тому що в ній керують газові “барони”, шоколадні “зайці”, пивні та горілчані “королі” й фармацевтична мафія. А що у нас рекламують? Алкоголь і дорогі ліки. А як приходить епідемія, то навіть марлевої пов’язки ніде не дістанеш.
- А що це за розмови були з промисловою зоною?
- Ми планували зробити промислову ділянку біля долотного заводу. Там мали бути підготовлені комунікації, й земельні ділянки віддаватись під виробництво. Але більшість віддала землю автокрановому заводу. Я ще тоді казав: “Побачите, що буде з автокрановим заводом через два-три роки”. Так і сталося, він занепав. Свій бізнес треба розвивати у багатьох напрямках.
- Ви дочасно припинили свої депутатські повноваження. Як зараз себе почуваєте, коли вже не є депутатом міської ради?
- Я відчуваю себе щасливим. Я не міг відповідати за те, що робиться у міській раді. Або вбухав Гук 250 тисяч в озеро на Богдана Хмельницького. Але знайшли там мікроби і заборонили використовувати озеро. А гроші зникли. Гляньте, що робиться в парку, який по-старому називають парком Васильєва. В центрі міста – справжній бомжатник. Якби ті 250 тисяч гривень вклали туди – я думаю, був би результат. Там дійсно міг бути парк культури і відпочинку. А так там зараз збираються пияки і бухають.
- А зараз немає у Вас бажання балотуватися на мера Дрогобича чи на мера Стебника?
- Я не буду балотуватись. Кожна людина повинна реально оцінювати свої можливості. У мене зараз трошки інші плани: я хочу випускати оздоровчу продукцію, пропагувати здоровий спосіб життя і таке інше. Якщо я піду у владу, буду працювати на два фронти – значить, і там не буде результату, і там. Тут потрібна людина, яка би могла віддати всі свої сили на вирішення тих проблем. Наприклад, зараз дуже важко знайти гроші для втілення якихось проектів у життя. Наприклад, дрогобицька влада продала землю нафтопереробному заводу. Я пропонував вкласти ті гроші в комунікації, зокрема у розвиток тепломереж. Цієї роботи не було би видно, але в критичні моменти люди би відчули, що вони живуть у державі, а не в якомусь кооперативі.
- Кого би Ви підтримали на мера Дрогобича і на мера Стебника?
- Я думаю, що до влади повинно прийти нове покоління, з відповідною освітою, і щоб воно було здорове. Погляньте на наших мерів – місяцями сидять на лікарняних, не вміють працювати – і їм влаштовують імпічменти, ніякої конструктивної роботи не виходить. Людина повинна знаходити спільну мову і повинна продуктивно працювати. Якщо не маєш здоров’я, то відкрий собі пасіку. Кожна людина повинна оцінювати свої можливості і займатися тим, що вона може зробити, щоб її поважали. Якщо я бачу, що те, чим я займаюся, не йде мені, не втілюються програми, я відходжу вбік. На жаль, втілюються в життя тіньові схеми, для багатьох депутатів стало основним бізнесом збагачення на комунальному майні, - то ви мені вибачте. Я маю бізнес, а такого тіньового бізнесу мені не треба. Якщо взяти нашу “Пору”, то мером Дрогобича я бачу Олега Дацюка, а мером Стебника – Олега Ковальчина. Це, на мою думку, достойні кандидатури. Це порядні люди, які професійно виконують свої обов’язки, які є самодостатніми. У них немає бізнесових замашок. Бізнесмен не може керувати громадським майном, бо завжди буде спокуса щось собі та й прихопити. Я пропоную, щоб перед виборами були видані списки депутатів місцевих рад і вказано, що вони зробили для міста – і люди це бачать: погані дороги, не вивозиться сміття, погане водопостачання. Але, крім того, вказати, що вони зробили для себе: хто там побудував собі кіоск, хто магазин, хто приватизував приміщення і перепродав його. Тоді видно, хто й чому йде до влади і навколо яких цілей люди об’єднуються: для розв’язання проблем міста чи для дерибану міського майна?
«Треба правильно харчуватись, позитивно мислити, робити очищення організму»
- Яку роботу Ви зараз проводите з оздоровлення людей?
- Ми пропонуємо прості методики оздоровлення організму. Я виступаю з лекціями по санаторіях. Трускавецька міська рада виділила нам для роботи спортивний майданчик біля бювету. Проводимо там ранкову зарядку, будуть там стояти тренажери. Ті масажери, які ми випускаємо, є зараз у більшості санаторіїв Трускавця в кабінетах лікувальної фізкультури. Зараз нам пропонують співпрацю з “Трускавецькурортом”.
- А в чому суть оздоровлення? Що зробити, аби людина довго прожила?
- Насамперед треба допомагати організму виконувати свої функції. Що сюди входить? Треба правильно харчуватись, позитивно мислити, робити очищення організму. Необхідно грамотно робити зарядку, а не просто виконувати фізичні вправи: присідати, скакати, махати руками. Людина повинна допомагати своїм функціональним системам. Тут можна провести паралель з функціонуванням міста. Місто – це не квітки на клумбах чи ілюмінація. Найголовніше, що функціональні магістралі повинні бути у порядку: має бути нормальне водопостачання у мережі, тепло- і електропостачання. Саме ці мережі забезпечують життєздатність міста, тому що декорація у критичні моменти відходить на другий план. Звичайно, це приємно, туристам привабливо, але головне - забезпечити функціонування цих мереж. А майже за двадцять років існування незалежної України ми амортизуємо те, що нам залишилося від старої системи. Вийде так, що рано чи пізно наші мережі дійдуть до колапсу, і тоді буде всеукраїнська техногенна катастрофа. А якщо ці техногенні катастрофи накладуться з природніми, - ось тоді вже часу не буде, тоді ми вже не будемо знати що робити: чи завали розбирати, щоб людей врятувати, чи давати тепло і газ. Всі можливості, які можна було планомірно використовувати на заміну інфрастуктури, втрачені. Вірніше, все пішло на особисте збагачення тих людей, що були при владі.
- Отже, якщо людина зловживає алкоголем, переїдає, веде нездоровий спосіб життя, то нічого дивуватися, чому настала така рання смерть.
- Абсолютно вірно. Українська нація вимирає. У нас немає пропаганди здорового способу життя. Наші предки жили по 70-80 і більше років, не вживали пігулок, не було стільки лікарів. Не був рівень медицини таким високим. А тепер вмирають у сорок років, і ми вже не дивуємось. Це таке як при первіснообщинному ладі.
«У нас же люди об’єднуються в партії, щоби прийти до влади і нажити собі капітал»
- Ви берете активну участь у роботі Ротарі-клубу. Що це за організація?
- Ротарі-клуб – це громадська організація, яка допомагає суспільству вирішувати актуальні проблеми, які назрівають. Зокрема, ми спрямували свою діяльність на допомогу дітям, які позбавлені батьківського піклування. Ми опікуємось дитячим будинком у Дрогобичі та Бориславською спецшколою-інтернатом, де навчаються діти, хворі на поліомієліт і церебральний параліч. Дітей з дитячого будинку ми возимо на фільми у Трускавець, організовуємо конкурси, зробили ремонт ванної кімнати, купили їм взуття. Зараз у зв’язку з епідемією грипу завезли їм препарати для підвищення імунітету, марлеві пов’язки, вітаміни, червону горобину. Тобто назріло питання – і ми допомагаємо його вирішити. Так само це все завезли до Борислава. Або ось така проблема в Дрогобицькому дитячому будинку. На лікування дітей, на 30 чоловік, виділяють на місяць 200 гривень. Якщо всі вони, скажімо, захворіють на грип, як можна їх за 200 гривень вилікувати? Це в середньому виходить неповних сім гривень на дитину. Що зараз за сім гривень купиш? Хто має допомогти тим дітям? Якраз наша громадська організація цим і займається, підстраховує тих, хто мав би це робити.
- Ви президент Трускавецької організації Ротарі-клубу?
- Ні. Я був президентом. У нас президент міняється кожен рік. Чому так довго в Трускавці не була створена організація Ротарі-клубу? Бо ніхто не хотів лише на рік ставати президентом. У нас вже як дорвалися до влади – то пожиттєво. Я почав, зараз інший чоловік керує. А вже в грудні ми будемо обирати наступного президента, який обійме цю посаду в липні наступного року. Тому в нас немає інтриг, ніхто нікого не підсиджує, як в інших організаціях чи особливо в партійних осередках, бо знає, що через рік його повноваження і так закінчаться.
- Скільки чоловік є у Ротарі-клубі? Який здебільшого прошарок населення сюди входить?
- Зараз нас 11 чоловік. Маємо вчителів, підприємців, видавців. Це в основному люди з Дрогобича. Але будемо створювати і в Дрогобичі свій Ротарі-клуб. В інших країнах рух Ротарі-клубів набув досить високого поширення. Я розумію, що там люди об’єднуються, щоб комусь допомогти. У нас же люди об’єднуються в партії, щоби прийти до влади і нажити собі капітал. А там у людей зовсім інше мислення.
«Я з п'ятнадцяти років почав свій трудовий стаж»
- Розкажіть, будь ласка, про свою сім’ю.
- Моя дружина допомагає мені по бізнесу, вона веде паперову роботу. Маємо четверо дітей. Три сини – школярі, донька – наймолодша.
- Ким би Ви хотіли, щоб Ваші діти були?
- Порядними людьми, щоб мені не було соромно за них. Я поважаю сантехніка, якщо він професіонал. Я сам почав свою трудову біографію з посади двірника. Я пишаюся тим, що перший запис у трудовій книжці в мене – двірник. Я працював у дитячому садочку вдень, а ввечері – на будівництві. А коли був студентом – працював вантажником. Це вже потім я став директором фірми. Я з п’ятнадцяти років почав свій трудовий стаж.
- Чи займалися з дитинства спортом?
- Так. І завдячую цим насамперед Петрові Володимировичу Журавчаку. Він допоміг багатьом молодим стебничанам здобути вісь у житті. Дуже шкода, що тепер нема кому підтримати Петра Володимировича, щоби створити нормальні умови для занять спортом. Я займався в нього легкою атлетикою. Я в школі ніяк не міг на четвірку пробігти, а у нього і на змагання їздив, і для загального розвитку це мені багато дало.
- Які найближчі плани на майбутнє?
- Мені не все одно, хто прийде до влади, бо я хочу, щоб місто розвивалось. Я як мешканець Стебника розумію, що ті всі негаразди б’ють як по всіх, так і по мені. На жаль, молоде покоління виростає таким, що винуватить у всьому старше покоління, яке, декларуючи свій патріотизм, пальцем об палець не вдарило, щоб патріотично виховати молодь. А потім ми дивуємося, чому стільки наркоманів, алкоголіків. Ми не виховуємо підростаюче покоління, як за Радянської влади зі всіма її мінусами, а все пустили на самоплив. І цей самоплив – це хрестики на цвинтарі, переважно ховаємо молодь. За майже двадцять років влада зробила великий геноцид українського народу, використавши незалежність для власного збагачення.
- Ви самі стебничанин, але складається враження, що допомагаєте Бориславу, Трускавцю, Дрогобичу, але не Стебнику.
- Ні, я допомагаю і стебничанам, хоча й не афішую цього. Я допомагаю стебницьким боксерам, коли вони їдуть на змагання, Петрові Володимировичу Журавчаку, колпецькому церковному хору. А в Стебнику влада повинна вміти заробляти гроші, нормально їх розподіляти й ефективно використовувати. А то роздали нерухомість, і ділки будуть використовувати ці ресурси, аби прийти до влади. Маємо такі приклади по Стебнику, коли пропагують Партію регіонів.
Анатолій Власюк, часопис «Тустань»
Без коментарів. Відповідь прокуратури м. Трускавця трускавецькому міському голові Грицаку Л. Я. № 09-2583-09 від 26.10.2009
Прокуратурою м. Трускавця проведено перевірку в порядку ст.. 97 КПК України по Вашому зверненню з клопотанням розслідувати факти, які мали місце при наступних обставинах. У газеті «Наша Батьківщина», реєстраційне свідоцтво КВ № 12449-1333, у спецвипуску про Трускавець без дати і номера (стаття під назвою «Чи будуть теплими наші оселі») депутатом Трускавецької міської ради Русланом Крамаром поширена інформація такого змісту: «… із 2007 року багато мешканців міста вирішили встановити автономне опалення. І ту, хто був «спритнішим», за хабар отримав дозвіл на його встановлення заднім числом…».
За результатами проведеної перевірки 26.10.2009 року винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб Трускавецької міської ради у зв’язку з відсутністю в їх діях ознак складу злочину, передбаченого ст. ст. 364, 365, 366, 368 КК України.
Дане рішення Ви вправі оскаржити прокурору м. Трускавця або до міського суду, відповідно до ст. 99-1 КПК України.
Додаток: копія постанови на 2 арк.
Ст. слідчий прокуратури м. Трускавця, юрист 1 класу /підпис/ Л. М. Федина
Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи
м. Трускавець 26 жовтня 2009 року
Старший слідчий прокуратури м. Трускавця, юрист 1 класу Федина Л. М., розглянувши матеріали перевірки за зверненням Трускавецького міського голови Грицака Л. Я., ---
ВСТАНОВИВ:
В прокуратуру м. Трускавця поступило звернення Трускавецького міського голови Грицака Л. Я. з клопотанням розслідувати факти, які мали місце при наступних обставинах. У газеті «Наша Батьківщина», реєстраційне свідоцтво КВ № 12449-1333, у спецвипуску про Трускавець без дати і номера (стаття під назвою «Чи будуть теплими наші оселі») депутатом Трускавецької міської ради Русланом Крамаром поширена інформація такого змісту: «… із 2007 року багато мешканців міста вирішили встановити автономне опалення. І ту, хто був «спритнішим», за хабар отримав дозвіл на його встановлення заднім числом…».
З пояснень Крамара Р. Я. вбачається, що він являється депутатом Трускавецької міської ради і виконуючи свої депутатські обов’язки часто здійснює публікації в газеті «Наша Батьківщина». В одному із спецвипусків газети «Наша Батьківщина» була опублікована стаття під назвою «Чи будуть теплими наші оселі». В даній статті йде мова про стан справ в тепловому господарстві міста Трускавець і зокрема сказано про те, що депутатами ТМР в 2007 році була створена тимчасова депутатська комісія, яка розслідувала питання отримання дозволів на встановлення автономного опалення. Очолював депутатську комісію депутат ТМР Юрій Врублевський. На черговій сесії ТМР, яка відбулась орієнтовно в жовтні-листопаді місяці, були озвучені результати роботи комісії із зазначенням фактів зловживання при видачі витягів з протоколу про надання дозволу на встановлення автономного опалення. Під час проведення сесійних засідань міської ради ведеться звукозапис, ознайомившись з яким можна встановити конкретні факти зловживань. Також, виконуючи свої депутатські повноваження він отримував від мешканців міста неофіційну інформацію, що в 2007 році для отримання витягу з протоколу про надання дозволу на встановлення автономного опалення в місті існувала група людей, які за винагороду брались вирішувати питання отримання дозволу на встановлення автономного опалення заднім числом. Саме маючи таку неофіційну інформацію і стало причиною того, що була створена відповідна депутатська комісія в 2007 році. Конкретних фактів отримання хабарів посадовцями міської ради в статті «Чи будуть теплими наші оселі» не вказані.
З пояснень начальника УЖКГіБ Стечкевича В. М. вбачається, що він згідно рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради був включений до складу комісії з розгляду питань, пов’язаних з відключенням споживачів від мереж ЦО та ГВП. По питаннях того, що комісією підроблялись протоколи її засідань він не підтверджує, оскільки дані рішення приймались колегіально органом та скріплювались мокрою печаткою.
З пояснень членів тимчасової депутатської комісії Шишко О. А. та Алієва Ю. А. вбачається, що в ході проведення перевірки по факту видачі дозволів на встановлення автономного опалення ними не виявлено зловживань, які б носили кримінальний характер з боку службових осіб УЖКГіБ. Акту по виявлених комісією порушеннях не складалося.
Таким чином, в процесі проведеної перевірки не здобуто фактів, які б свідчили про наявність в діях службових осіб Трускавецької міської ради ознак складу злочину, передбаченого ст. ст. 364, 365, 366, 368 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 6 п. 2, 97-99 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
В порушенні кримінальної справи відносно службових осіб Трускавецької міської ради відмовити у зв’язку з відсутністю в їх діях ознак складу злочину, передбаченого ст. ст. 364, 365, 366, 368 КК України.
Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Копію постанови направити прокурору м. Трускавця.
Ст. слідчий прокуратури м. Трускавця, юрист 1 класу /підпис/ Л. М. Федина
Політичний гумор.
Незалежне видання «Трускавецький вісник». Всі права застережені. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: E-mail: anda_panda@ukr.net, тел. 8-097-38-36-112. Публікація в Інтернеті - на www.protruskavets.org.ua – «Сайт Трускавця про Трускавець».
